На її репутації жодної плями…

Написати про цю харизматичну жінку – Меланію Демидівну Черниж мене попросили парафіяни храму Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ м. Березне. – Вона багато років була однією з кращих акушерок району, дуже відповідально ставилася до своєї роботи, врятувала не одне життя, а про неї досі ніхто не писав. Бо не любить вона публічності, хоча заслуговує гарних слів, адже на її репутації жодної плями, – каже пані Валентина, одна з парафіянок храму. – Наша Міля Демидівна неабияка господиня, хоча уже і в літах, а в її будинку стерильна чистота, як в аптеці. Крім…

Читати далі

Маленька гордість батькового серця

Торік, коли син Олександр закінчив Русивельську ЗОШ І-ІІІ ст., перед нашою сім’єю практично не стояло питання про його дальше навчання. Син із дитинства хотів стати ковалем, тож у цьому напрямку ми й шукали навчальний заклад, який би дав йому можливість реалізувати свою мрію. Зізнаюся, усі наші сподівання були пов’язані з Рівненським ЦПТО ДСЗ, зокрема Гощанською районною філією РОЦЗ, де навчають ковальства. На жаль, через об’єктивну причину (на час закінчення курсів Сашкові ще не виповнилося б 18 років) навчатися цього ремесла він не зміг. На сімейній нараді вирішили йти іншим шляхом…

Читати далі

Хвиля гніву

У Рівному проведено форум голів первинних профспілкових організацій обласного центру і Рівненського району, який завершився акцією протесту «Хвиля гніву» під стінами обласної ради та облдержадміністрації. В акції взяли участь представники галузевих профспілок, що об’єднують понад 100 тисяч членів, а також представники обласної і Рівненської міської ветеранських організацій, Спілки жінок Рівненщини. Таким чином представники трудових колективів підприємств, установ та організацій різних сфер, ветерани прагнуть донести до громадськості, керівництва області і держави свої тривогу й обурення через проведення владою, так званих, економічних і соціальних реформ, зокрема, винесення на розгляд Верховної Ради проєктів…

Читати далі

«Наш Сашко» ввійшов у безсмертя

Так кажуть про Олександра Ярмоліча, 23-річного десантника 80-ї аеромобільної бригади, командира відділення мінометної групи, що віддав життя, боронячи незалежність та цілісність України у неоголошеній українсько-російській війні, у його рідному селі Велюнь, що на Дубровиччині. Під час обстрілу бойовиками з РСЗВ «Град» Луганської ТЕС, Сашко був тяжко поранений. 31 січня 2015 року, у лікарні міста Щастя він помер… Як ріже вухо, який недоречний збіг – помер у місті Щастя. Хіба може місто Щастя стати місцем трагедій? Йому б те щастя пити, наче спраглому воду: молодий, ще не встиг зародити нове життя,…

Читати далі

Ціна Шарика, або Де собака зарита?

Ринок гуде. Тільки й мова про нардепа Брагара, який запропонував бабі Любі продати собаку і розрахуватися за комунальні послуги. Сміється з цього вся Україна, сміється весь світ. Бо які тільки пільги не пропонують іноземному інвестору, а він аж ніяк не спішить вкладати свої капітали в українську економіку. Чому? Аж надто багато негативу навколо українського чиновництва. Окремі з них за мільйонними статками не хочуть бачити, як живуть прості люди. А ще більше новоспечених «слуг народу» явно демонструють, м’яко кажучи, свою сірість. Тому й звучать анекдотичні «шедеври» типу: «Продай собаку – розрахуйся…

Читати далі