Таємниці колишнього кордону

Коли їхати з Корця до Новоград-Волинського трасою Київ-Чоп, то в районі села Дідовичі, що на Житомирщині, увагу привертають похмурі, зарослі чагарниками пагорби. Це – колишня сьома лінія переднього краю Новоград-Волинського укріпрайону із дзотами та іншими військовими спорудами… Зведена вона солдатами Червоної армії та місцевим населенням ще в далеких 30-х роках, коли окраїною Корця проходив державний кордон між буржуазною Польщею та Радянською Україною, а у нацистській Німеччині зароджувався план «Барбароса» – несподіваний напад на тодішній Радянський Союз. Щоб захистити державні рубежі від іноземних вторгнень ще в 1929 році із Житомира до…

Читати далі

106 років з Дня складання Першої Пластової Присяги

Минулого четверга до Рівного приїхало понад 200 пластунів з усієї області, аби відзначити 106 річницю з дня складання Першої Пластової Присяги. 12 квітня 1912 року у Львові пластуни вперше склали Пластову Присягу. Саме цей день вважають офіційною датою заснування організації. А на Рівненщині перша пластова організація була створена в Олександрії наприкінці 1922 року, яка і дала поштовх до створення інших пластових осередків Урочистості в обласному центрі розпочалися з ранкового молебню. А згодом на майдані Просвіти пластунів з річницею привітали перший заступник голови обласної ради Сергій Свисталюк та заступник голови ОДА…

Читати далі

Повернути славу синам України

День 7 лютого у Володимирці видався насиченим на знаменні події. Першою відбулася урочиста церемонія відкриття пам’ятного знаку на честь 75-річчя першого бою Української Повстанської Армії проти німецьких загарбників, що відбувся саме того дня у 1943 році. Сотня під командуванням Григорія Перегіняка розбила німецький гарнізон, розквартирований у Володимирці. Саме звідси героїчна армія без держави розпочала нерівну боротьбу проти німецького та радянського поневолення. Пам’ятний знак став спільним проектом народного депутата України Василя Яніцького та селищної ради Володимирця. Місцева влада облаштувала місце для встановлення знаку, а коштом благодійного фонду народного депутата «Наш край»…

Читати далі

«Гульча чеська» відродилася українською

Як відомо, тисячі чехів після Другої світової війни виїхали з волинських теренів на свою прабатьківщину. А там видали чимало книг про історію сіл, де вони раніше мешкали. Так, приміром, в «Стежках, запорошених часом», яка з’явилася у світ 1973 року, йдеться про «чеську» долю села Вовковиї (нині Демидівського району). А одним з найбільш масштабних видань в даному сенсі став літопис «Гульча Чеська на Волині» (нині Здолбунівського району). Тут описано долю села, яке нині називається Гільча-друга, на життєвих прикладах поколінь чеських родин, які проживали на Волині з 70-х років ХІХ століття до…

Читати далі

«Засекречений» куліш від козака-старійшини з Рівного скуштувало понад десять тисяч чоловік

Уже майже десяток років на різних історичних святах, фестивалях, народних гуляннях на Рівненщині та поза її межами спостерігається зворушлива і притягальна картина: люд збирається довкола величезного казана, аби скуштувати куліш, який у ньому вариться, а всім цим дійством «заправляє» статурний козак із пишними вусами. З’ясовується: це Святослав Мітчук, старійшина та генеральний скарбник товариства «Рівненська Січ Війська Запорозького»; кухар, який в теорії та на ділі про козацький куліш знає практично все… – Ні, не все, – апелює у відповідь козак Святослав, бо, мовляв, не вся таїна стосовно цього легендарного харчу перейшла…

Читати далі