«В’єтнамський» бізнес: господар зі Здолбунівщини вирощує чорнявих поросят

А от Андрій Якимчук з сусіднього Півча людина зайнята, дуже багато часу займає робота. Багато поратися біля хліва часу немає. Якось дізнався про в’єтнамських поросяток, які «на траві ростуть» і які «самі можуть пастися». Тож перших купив три роки тому. Залишився задоволеним, адже м’ясо у них смачне та дієтичне. А як побачив, що їх не треба довго годувати, та ще й вони розмножуються дуже швидко, приводять багато поросят, які нині дуже дорогі, то вирішив розведення цих поросяток перетворити на невеличкий сімейний бізнес. Нині до справи долучилися й батьки. У господарстві…

Читати далі

Добрий господар коле на рік три кабани!

– На Різдво, на Пасху та на престольний празник, – переконаний Ярослав Бобрик із Ступна Здолбунівського району. – І то як мінімум. Тому зрозуміло, що у чоловіка, який досить вправно ріже худобу, нині роботи хоч відбавляй. У пана Ярослава репутація доброго колія. Він дуже швидко розбирає тушку, буквально за кілька годин, тоді як інший господар порався б цілий день. – А нічого дивного, що у мене швидко все виходить, – каже Ярослав Васильович – «Стаж» колійський у мене великий. Вперше взявся за шпичку, коли вчився в 9 класі. Батько мій…

Читати далі

Свинарство – національна галузь

– В Україні свинарство з давніх-давен вважали, так би мовити, національною галуззю сільськогосподарського виробництва, – розповідає директор фермерського підприємства ПСП ПП «Здолбунівське» Петро Кравчук. На сьогодні в Україні виробництвом свинини займаються дві категорії виробництв: присадибні господарства населення та сільськогосподарські підприємства (реформовані колгоспи й радгоспи). Саме такі підприємства, які розпалися, свого часу й реорганізував та очолив пан Петро. Тепер, можна сказати, це сімейний бізнес. Пліч-о-пліч тут працють і дружина, та дві доньки. А зяті – Юрій Поліщук та Сергій Попсуйко – рахуйте… дві праві руки, заступники та помічники у будь-яких бізнесових…

Читати далі

Новий рік і мобільний телефон

Науково-технічний прогрес повсякчас наступає на п’яти новим технологіям, перетворюючи їх за деякий час у звичні життєві обладунки. І людина ледве встигає за його навальною атакою. І одного разу ввечері п’ятирічний онучок, зручно влаштувавшись у дідуся на колінах, крадькома запитує: «Дідусю, а це правда, що у тебе в дитинстві не було комп’ютера і ти не спілкувався з друзями по скайпу? І у тебе не було навіть мобільного телефону?» Гаряче люблячий дідусь метикує, як же доступно пояснити допитливому малолітньому унікуму про розрив часів і невблаганність нестримного прогресу. І коли онучок чує відверте:…

Читати далі

Весело живемо

Про те, як живемо, можна дізнатися, наклавши матрицю на громадський транспорт. Перший робочий день у новому 2019 році. Всі ще сонні, важкувато у шлунку і голові. Тому всі мовчать. Але це, як мовиться, затишшя перед бурею. Ось виходить жінка з маршрутки і звично дає 5 гривень за проїзд. Водій до неї: – Уже треба з першого числа платити 6 гривень. Жінка згадує таке нововведення і судорожно шукає гривню. Знайшла. Доплатила. Дядько з першого ряду сидінь коментує: – Бензин, солярка подешевшали, нафта на світовому ринку також, а у нас проїзд подорожчав.…

Читати далі