Бюджетні справи області у запитаннях і відповідях

Заступник голови облдержадміністрації Ігор Тимошенко: «В центрі уваги – соціально значимі проекти»

– Ігоре Олександровичу, якими досягненнями може похвалитися наша область у поточному році, а вирішення яких питань доведеться відкласти на наступний рік?

– Традиційно розпочнемо огляд із справ промислового виробництва у області. За 9 місяців маємо його зростання, у порівнянні із відповідним періодом минулого року на 9,8%.

Збільшилися обсяги випуску продукції на підприємствах меблевої промисловості – майже у півтора рази, видобувної – у 1,3 рази, із виробництва будматеріалів та скловиробів – на 11,2%, виробництва та постачання електроенергії – на 9,8%, виробництва готових металевих виробів – на 9,7%, текстильної промисловості – на 7,8%, харчової – на 7,3%, деревообробної – на 3,9%, машинобудування – на 2,5%. Обсяг реалізованої продукції за ці місяці склав 24,5 млрд. грн, що на 20,1% більше рівня відповідного періоду минулого року.

У цьому році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку реалізується 14 соціально значимих проектів на суму 126,1 млн.грн.

З бюджету розвитку області на будівництво та реконструкцію об’єктів соціальної сфери виділено 66,8 млн. грн. Рівненщина отримала субвенцію із державного бюджету у розмірі  понад 140 млн.грн на соціально-економічний розвиток окремих територій.

З початку року введено в експлуатацію школу на 280 учнівських місць у селі Горбаків Гощанського району, продовжується будівництво шкіл в селах Пісків Костопільського, Степангород Володимирецького районів, терапевтичного корпусу Рокитнівської ЦРЛ та спортивного комплексу у Сарнах, дитячих садків у селах Обарів Рівненського, Залав’я Млинівського та Новий Корець Корецького районів.

За 9 місяців в регіоні забезпечено зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів. Обсяг надходжень до зведеного бюджету області збільшився на 27,3%, у тому числі до державного – на 24,7%. Власні доходи місцевих бюджетів становили 2,6 млрд.грн, що на 32,1% (640 млн.грн) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Завдання з надходження платежів виконано на 107,6%.

– Сільське господарство цього року, незважаючи на складні погодні умови, успішно завершило сільськогосподарський рік. Разом з тим, Євросоюз зацікавлений  у закупівлі саме сировини, а не готової продукції. А що робиться на у області, аби ми мали свої переробні підприємства?

– В агропромисловому комплексі краю вироблено валової продукції сільського господарства на суму майже 5,2 млрд.грн, що на 3,5% більше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому у сільгосппідприємствах виробництво продукції становить 1,2 млрд.грн (зростання – на 0,5%). Збільшилося виробництво м’яса та яєць. При цьому, на Рівненщині є низка крупних сільськогосподарських підприємств, які не тільки займаються тваринництвом і рослинництвом, а й інвестують у переробку. Це, передусім, Агрофірма «Крупець», «Агро-Експрес-Сервіс», «Ідна».

На жаль, у нас поки що недостатні потужності підприємств з переробки плодоовочевої продукції на основі сучасних технологій. Думаю, що це питання недалекого майбутнього. Зокрема, нині мова йде про створення лінії з заморозки ягід у Миляцькій ОТГ (Дубровицький район). Це потенційно рентабельне виробництво і за ним – майбутнє. Адже у нас почали з’являтися сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, які переймають досвід сусідньої Польщі і закладають нові сади, ягідники, висаджують плантації малини, полуниці та смородини.

– Маємо у нашому краї потужну видобувну промисловість. На жаль. підприємства галузі втрачають частину доходів через те, що не можуть доставити вироблену продукцію за місцем вимоги. Голова Закарпатської ОДА, читала, пише звернення з цього приводу до Уряду. А що робить влада у нашій області аби допомогти місцевому виробнику у цьому питанні?

– Ми також направляли відповідні звернення. Сьогодні Рівненщина забезпечена товарними вагонами лише на третину. Проблеми не лише у відвантаженні щебеневої продукції – потребу у залізничному транспорті гостро відчувають лісівники, хіміки та ін. Маємо велику надію, що наші звернення таки спонукають Укрзалізницю придбати належну кількість рухомого складу. В усякому разі, у відповідь на наші звернення ми почули обіцянку залізничників вирішити цю проблему вже найближчим часом.

– Щотижня їжджу у відрядження по області. І бачу коли переукладаються дороги у більш-менш нормальному експлуатаційному стані. Разом із тим, до низки населених пунктів Радивилівського, Зарічненського, Сарненського та й інших районів через незадовільний стан доріг відмовляються їздити маршрутки.

– За 9 місяців цього року шляховими будівельними організаціями області виконано робіт на суму 243 млн. грн, тобто у 1,8 раза більше за такий же період минулого року. Цього року за кошти митного експерименту активно ведеться ремонт державного значення Городище – Рівне – Старокостянтинів, на що планується спрямувати 424,7 млн.грн.

Зросли й обсяги виділених та освоєних інших видатків державного та місцевих бюджетів, спрямованих на ремонт та утримання дорожньої мережі. Зокрема, за рахунок інфраструктурної субвенції об’єднаним територіальним громадам реалізується 15 проектів ремонту доріг та вулиць ОТГ області на загальну суму понад 10 млн.грн.

– Якщо говорити про низку реформ, що впроваджуються у державі, яку із них вважаєте найуспішнішою, а яку ні і чому?

– Найбільш успішною, на думку аналітиків та за результатами соціологічних опитувань, є реформа децентралізації державного управління, передусім, формування об’єднаних територіальних громад. На сьогодні в області вже створено 26 ОТГ із 66, які передбачені Перспективним планом. Процес іде добровільно, без адміністративного втручання, за системної консультативно-методичної підтримки облдержадміністрації. Ключова мотивація об’єднання – отримання ресурсів та повноважень. Громади, які вичікували, вже оцінили переваги об’єднання на основі  результатів діяльності діючих ОТГ. Власні доходи місцевих бюджетів 18-ти об’єднаних громад, які перейшли на прямі взаємовідносини з бюджетом, зростають вищими темпами, ніж у громадах, які ще об’єднались. Для цих же 18-ти громад у державному бюджеті передбачено субвенцію на розвиток інфраструктури на загальну суму 64,3 млн.грн. Її реалізація в поєднанні з ефективним освоєнням об’єднаними громадами медичної та освітньої субвенцій дає можливість суттєво покращити доступ мешканців ОТГ до адміністративних та соціальних послуг.

Однак делегування державою додаткових повноважень та виділення додаткових ресурсів передбачає і зростання відповідальності посадових осіб ОТГ за виконання цих повноважень, передусім перед мешканцями об’єднаних громад, які мають у результаті децентралізації значно більші можливості впливу на процеси прийняття та реалізації управлінських рішень, пов’язаних із розвитком цих громад.

– Давайте пофантазуємо. Якби коштів було достатньо за яку справу у області ви взялися б у першу чергу?

– Зважаючи на те, що 52 відсотки населення області проживає в сільській місцевості, однією із трьох стратегічних цілей розвитку області на період до 2020 року визначено саме розвиток сільських територій. Для реалізації цієї стратегічної цілі значні інвестиційні кошти необхідно вкласти не тільки у модернізацію інфраструктури сільських населених пунктів, але й, передусім, у розвиток високотехнологічного агровиробництва і переробки сільгосппродукції.

Як приклад, щоб паралельно працювали ягідник (садок) і завод, де б продукція заморожувалася і перероблялася. На сьогодні це недостатньо заповнена ніша ринку із високим експортним потенціалом. При застосуванні сучасних технологій і наявної у області кваліфікованої робочої сили таке поєднання сировинних і переробних виробничих потужностей може дати у стислі терміни вагомий результат, передусім в частині працевлаштування сільського населення.

– Дякую за інтерв’ю.

Ліда ПОЛЬОВА

Вас можуть зацікавити такі матеріали

Leave a Comment