Костянтин Мокляк: «Ті, хто зволікає із децентралізацією – гальмують розвиток своїх громад»

Нині триває активний процес добровільного об’єднання територіальних громад. 25 ОТГ на Рівненщині вже працюють у нових умовах – на прямих відносинах з державним бюджетом, одна громада очікує рішення ЦВК про призначення на їх території перших місцевих виборів. Про втілення реформи у життя в області нашому кореспонденту розповів директор департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації Костянтин Васильович Мокляк.

– Розкажіть про ті ОТГ, котрі вже нагромадили певний багаж досвіду.

– Реформа децентралізації в Україні має свою специфіку – вона відбувається знизу догори за умови добровільності. У випадку добровільного об’єднання держава надає громаді так звані «підйомні» – субвенцію на розвиток інфраструктури. У минулому році 18 ОТГ отримали 64 млн. грн. субвенції, реалізували понад 120 проектів, спрямованих на енергозбереження, ремонт доріг та закладів соціальної сфери, облаштування вуличного освітлення, придбання спецтехніки для комунальних закладів тощо.

Дякуючи реформі, зростає база власних надходжень. Якщо до об’єднання 60% ПДФО зараховувалися до районного бюджету, то після об’єднання ці кошти вже поповнюють бюджет громади. Це дуже вагоме джерело надходжень, адже у структурі власних доходів місцевих бюджетів надходження від ПДФО становлять 60 – 70 %.

Крім того, з метою забезпечення реалізації делегованих державою  повноважень у сфері охорони здоров’я та освіти об’єднаним громадам передбачені відповідні державні субвенції. Тож нині можна говорити, що бюджети громад зросли після об’єднання у рази. Це ми наглядно бачимо на прикладі бездотаційних Клесівської та Крупецької ОТГ, а також Радивилівської, Смизької, Привільненської та Млинівської громад, де цей показник становить 8 – 13 %. Щодо решти ОТГ, то, якщо до об’єднання вони потребували 70 – 80% державної дотації, то нині – лише 20-30%.

– Разом із значним обсягом коштів, які надійшли до ОТГ, керівники громад несуть відповідальність за раціональне та в повному обсязі їх використання…

– На мою думку, окремі голови ОТГ виявилися не достатньо готовими до такої відповідальності. Нині треба мислити глобально. Перш за все голова громади повинен вміло вирішити кадрові проблеми – сформувати свою команду фахівців, особливу увагу звернути на пошук кваліфікованих економістів та фінансистів. Саме такі фахівці з аналітичним складом мислення і досвідом у сферах економіки та фінансів здатні належним чином  оцінити можливості громади, підготувати пропозиції щодо ефективного використання коштів, розробити та забезпечити реалізацію відповідних проектів.

Почну із того, що у 2015 році в області утворилося 5 ОТГ. У Гощанському районі – Бабинська та Бугринська ОТГ, Підлозцівська – у Млинівському, Миляцька – у Дубровицькому і Клесівська – у Сарненському. Вони третій рік підряд отримають державну субвенцію на розвиток інфраструктури, оті «підйомні», про які говорив трохи раніше. Це достатньо вагомі кошти. Найменша сума складала 1,5 млн. грн., найбільша – 7 млн. грн. Доходи у цих ОТГ зросли втричі, що дозволило реалізувати ряд проектів соціальної сфери та інфраструктури, потреба у впровадженні яких накопичувалась десятиріччям.

Ті керівники органів місцевого самоврядування, які в силу тих чи інших причин досі вагаються щодо об’єднання, на мій погляд, втрачають шанс суттєво прискорити розвиток своїх громад. Хтось із них не хоче перевиборів, хтось вичікує: а що вийде у більш рішучого сусіда. Однак, все це призводить лише до втрати часу і можливостей. Можу стверджувати, що нині окремі громади (не хочу їх перераховувати) недоотримали по 20 – 15 млн. грн., які могли щороку надходити до бюджету за умови об’єднання.

Крім того, ОТГ мають кращі умови для співпраці із Державним фондом регіонального розвитку. Минулого року три ОТГ-переможиці у конкурсі фонду регіонального розвитку звітували про завершені проекти. У Пісківській громаді, що на Костопільщині, перед Новим роком введено в експлуатацію школу, в Острожецькій ОТГ (Млинівський район) почав діяти дитячий садочок у селі Залав’я. У Бугринській ОТГ (Гощанський район) впроваджено розвитковий проект зі створення лінії з виробництва паливних пелетів, що дасть змогу забезпечити дешевим паливом об’єкти соціально-культурної сфери громади. У Клеванській ОТГ (Рівненський район) впроваджено унікальний проект із реконструкції благоустрою та облаштування місць відпочинку у популярному туристичному об’єкті «Тунель Кохання».

Перед об’єднаними громадами відкрита перспектива прямих контактів із інвесторами. Ми нині – напередодні справді революційних змін, адже відповідним законопроектом, який знаходиться на розгляді у Верховній Раді, передбачено надання ОТГ прав розпоряджатись землею, що знаходяться за межами населених пунктів. Сподіваємось, що найближчим часом цей проект стане Законом.

Крім того, з’явилося дуже багато грантових європейських проектів, за перемогу у яких громадам варто позмагатися. Ілюстрацією такого досвіду є Миляцька ОТГ (Дубровицький район). Громада перемогла у конкурсі та попала у десятку перших ОТГ в Україні, на території яких створено ЦНАП!

– А в яких районах реформа децентралізації просувається незадовільними темпами?

– На сьогодні жодної ОТГ немає у Рокитнівському, Володимирецькому, Здолбунівському та Острозькому районах. Лише в останній період розпочався певний рух у Березнівському, Корецькому і Рівненському районах. На базі Демидівського району утворилася досить потужна ОТГ із центром у Демидівці. І лише одна Вовковиївська сільська рада не погодилася увійти у склад громади. Швидше всього пізніше ця сільрада увійде до складу Демидівської ОТГ шляхом приєднання. Питання лише в тому, як це приєднання відбудеться: добровільно, чи у адміністративному порядку. Адже на якомусь етапі, причому вже у найближчі роки, принцип добровільності може бути відмінений.

Законом дозволяється добровільне об’єднання сільських рад, котрі перебувають у складі різних районів. Так до складу Демидівської ОТГ увійшла Пляшівська сільська рада Радивилівського району. Гутянська сільська рада (Костопільський район) бажає об’єднатися зі Степанською громадою (Сарненський район). Миколаївська сільська рада (Млинівський район) з Повчанською громадою (Дубенський район).

Класичним прикладом об’єднання можна вважати утворення Млинівської ОТГ, до складу якої увійшли усі прилеглі до райцентру населені пункти.

Однак, в окремих випадках, на думку фахівців, об’єднання буває недостатньо продуманим. Наприклад, логічно було б, щоб Бугаївська сільська рада (Радивилівський район), що знаходиться поруч із райцентром, увійшла до складу Радивилівської ОТГ. Проте, її мешканці побажали об’єднатися із Сестрятинською сільською радою у Бугаївську ОТГ. Разом з тим, у цієї громади критична залежність доходів місцевого бюджету від акцизного збору, що справляється АЗС. Думаю, що це недостатньо надійне джерело доходів, адже акциз є державним податком, тому існує ризик відміни надходжень від акцизного збору до місцевого бюджету.

– Нині ми спостерігаємо, як після об’єднання громад райдержадміністрація та районна рада у повному складі керують однією сільрадою у Демидівському районі, п’ятьма сільрадами – у Радивилівському. Адже коштів, які у вигляді податків надходять до бюджету цих районів, недостатньо щоб щось планувати і робити?

– Хоча повноваження райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування в основному відрізняються, існують сфери, де є певний дубляж функцій, а, відповідно, і неефективне використання коштів, виділених на державне управління.

Про це знають у Міністерстві регіонального розвитку. Випадок із Демидівською ОТГ для України не виняток. Разом із тим, голова райдержадміністрації несе відповідальність за стан справ на всій території району, координує та (в межах повноважень) контролює виконання делегованих державою повноважень  виконавчими органами як сільських рад так і об’єднаних громад. Це, передусім, використання державних фінансових і матеріальних ресурсів. Тож нині міністерство напрацьовує алгоритм для кожного окремого району. Бо, наприклад, у Костопільському районі децентралізацією охоплено 40%, у Дубенському – 80%, у Млинівському – 90%.

Центральні органи влади розглядають різні варіанти вирішення цієї проблеми. Однак, всі вони передбачають внесення змін до законодавства, а найбільш глобальні – до Конституції України. Як це буде у найближчі роки – укрупнення районів, передача виконавчих функцій органам місцевого самоврядування тощо – покаже час. У будь-якому випадку контрольні функції держави залишаться, як і відповідні органи на обласному та районному рівні (я маю на увазі укрупнені райони). Що це буде – префектура, адміністрація, чи щось інше – назва суті не міняє.

На завершення ще раз хочу нагадати про наявність проблеми кадрового голоду в об’єднаних громадах. Для адаптації органів влади цих громад до нових умов облдержадміністрація надає їм необхідну інформаційно-консультативну та навчально-методичну підтримку. У цій сфері ми активно співпрацюємо з Офісом реформ Асоціації міст України та Центром розвитку місцевого самоврядування, які працюють в рамках програм міжнародної технічної допомоги «Пульс» та «U-Lead з Європою». Фахівці облдержадміністрації та зазначених центрів надають кваліфіковану допомогу у становленні нових громад.

– Дякую за цікаву розповідь.

Ліда ПОЛЬОВА

Вас можуть зацікавити такі матеріали

Leave a Comment