Генеральна людина

За 35-літню журналістську практику бачив різних людей. Буває так, що хтось зробить добра на десятку, а розтрубить на тисячу. Однак, є й такі, що варті найвищих похвал від людей і від держави, а скромно продовжують залишатись не публічними особами. До других належить генеральний директор ТОВ «ОДЕК» Україна» Мирон Чернецький. Днями йому виповнилося 60 літ. Ювілей справді значимий і логічно було б віддати такій людині шану. Аби не приділяти цій даті особливого значення Мирон Львович взяв відпустку і зробив ювілейне свято чисто сімейним, а не публічним. Однак його друзі, співробітники попросили показати на прикладі підприємства, яке очолює М. Л. Чернецький, що може справжній лідер колективу. Тому готували цей матеріал, спілкуючись з людьми, співробітниками, а не з самим героєм нашої розповіді.

Але спочатку заглянемо у рядки біографії Чернецького. Уродженець Стрийщини, що на Львівщині. З дитинства любив природу, ліс, захопився столярним ремеслом та виробами з дерева. І не знав ще тоді учень Львівського технікуму технічної обробки деревини, що вся його трудова біографія буде присвячена переробці деревини на Оржівському деревообробному комбінаті. Після закінчення Львівського лісотехнічного інституту технологічного факультету у 1982-му році розпочав трудові будні в Оржеві механіком фанерного виробництва. Менше, як через 6 років очолив склад сировини. А у січні 1994-го, коли більшість подібних підприємств та й у інших галузях йшли з молотка, банкрутували в Україні, не в простих умовах Мирон Чернецький стає генеральним директором спільного українсько-німецького підприємства «Мюллер – ОДЕК». Чотири роки діяльності в абсолютно нових умовах ринкових відносин дали йому величезний управлінський досвід. А з серпня 1998-го по березень 2004-го посада директора з фінансів ТОВ «ОДЕК» Україна» навчила його всім премудростям економіки, фінансів. Тому, коли у 2004 р. Мирона Львовича обрали генеральним директором «ОДЕКа», то всі, хто працював на підприємстві розуміли, що саме він найоптимальніший вибір як їхній керівник. Очолювати колектив, де працює 1600 осіб, які займаються ще й надзвичайно складним виробництвом, то треба бути всесторонньо обізнаним та ще й з характером новатора. Україна добре заліснена держава. Тож виробництво фанери – вигідний бізнес і займаються ним не лише в Оржеві. Але саме «ОДЕК» Україна» є лідером у державі з виробництва високоякісної фанери. Майже половина цієї продукції потрапляє замовникам саме з Оржева. З інженером-технологом Іваном Кабалюком ми ходимо цехами і я відкриваю для себе виробництво фанери. Уявіть собі колоду берези, уже обкорену завдовжки 2, 5 м у лещатах механізмів, які подають її на стругальний апарат. Деревину наче розкручують на 4-міліметрову товщину, з якої виходить довжелезне полотно. Далі це полотно розрізають на куски шириною 1 м 25 см, згодом сушать під гарячим пресом, латають, де це потрібно, дірки в полотні, клеять фенол-формальдегідною смолою, складають у стоси й обрізають на необхідні параметри. А потім в залежності від замовлення творять фанеру. Нині вона має різне призначення: для простих будівельних конструкцій, для складних: вологостійку і навіть вогнетривку. А є ще покрита плівкою, ламінована, яку використовують для виготовлення меблів. Скільки треба було придумати різних механізмів, аби виготовляти, здавалося би, простий лист фанери. Аби мати з неї зиск слід врахувати дві найосновніші аксіоми ринкової економіки: якість і ціну товару. Без нових досягнень у науці й техніці, цих складових не добитися. І Мирон Чернецький разом із своїми спеціалістами добре це знають і розуміють. Лише в минулому році в цехах змінилося близько 10 різних ліній на більш економні та продуктивні. Ось гарячий прес японської фірми «КАТАГАВА», ось 5 нових сушильних ліній бразильського виробництва «FEZER», а там новий прес ламінування з Фінляндії «Raute».

Справжню технічну революцію на підприємстві довелося зробити після того, як у кілька разів подорожчав газ. Це паливо залишили лише для гарячих пресів, де має бути дуже точна температура. Решта операцій виконується завдяки успішній реалізації інвестиційного проекту розширення функцій котельні на відходах фанерного виробництва на базі бельгійського котла агрегата. Кора, обрізки, шпон, шліфувальний пил дають під час спалювання 24 тонни пари в годину. Спеціалісти порахували, що нова котельня дає можливість економити в рік 17 млн. м3 газу. Якщо маєте калькулятор, то порахуйте – скільки це в грошах. Зрозуміло, що ініціатором всіх цих ідей і є генеральний директор. Ще одне кардинальне рішення довелося зробити Чернецькому, помінявши постачальника сировини. Адже ще 5 років тому 70% сировини йшло з Росії. Нині більше 90% постачання йде із середини держави.

Якось Мирону Чернецькому задали запитання:

– Чи варто так багато щось змінювати, працювати на виснаження, тримати все у напруженому тонусі й насамперед не шкодувати самого себе?

– Людина ще саме не знає своїх можливостей, скільки вона має розумових та фізичних сил. Але всі хочуть жити добре, заможно, красиво. Я бував неодноразово за кордом і бачив як там живуть люди – краще за нас. Але й працюють вони, не покладаючи рук. Я хочу, щоб і наші люди так жили. І ми багато робимо, аби наблизитися до таких стандартів.

Працювати на «ОДЕКу» вже навчилися по-європейськи. Сам бачив як у цехах кожен виконує свої функції, чітко, з почуттям гідності. Які би не були «мудрі» машини, без людського фактора – вони безтілесні. Керуючись найвищими виробничими стандартами, з цехів «ОДЕКа» виходить продукція, яку залюбки купують в 44(!) країнах світу. Яке підприємство області має ще має таку експортну географію? Підприємство тісно співпрацює з Рівненською торгово-промисловою палатою, яка сприяє виходу продукції на світовий ринок.

Особистий приклад Мирона Чернецького у самовідданій праці є зразком для багатьох підлеглих. Однак люди є різні. Розповідає заступник генерального директора Анатолій Тищук:

– Кожен колектив хотів би мати такого діяльного керівника й разом з тим – добрими людськими якостями. Він пропускає через своє серце все, що стається з нашими працівниками. Якщо якась людина у нас звільняється з роботи, або ж треба її звільнити через недисциплінованість чи якісь порушення, Мирон Львович підходить до кожного випадку окремо, завжди дає шанс виправитись.

Таке добропорядне ставлення до людей, вважають друзі Мирона Львовича, завдяки його справжній християнській моралі. Не одна цеглина з особистих коштів закладена в нещодавно відкритому соборі Святого Миколая у Рівному. Завдяки Чернецькому з’явилась в Оржеві ротонда Божої Матері. Православна душа вимірюється не лише молитвами і пожертвами на храми, але й допомога тим, хто потребує підтримки. Насамперед – це воїни АТО. Уже з перших днів на території військового конфлікту нашим воїнам доставлялась допомога від земляків з ініціативи генерального директора: обмундирування, бронежилети, тепловізори, харчі. Під опікою «одековців» – діти-сироти – в Оржеві, Рівному, дитячий туберкульозний санаторій «Новостав». То хіба Чернецький лише генеральний директор? Він генеральна людина, бо для стількох осіб, які потребують допомоги підставляє своє плече, проявляє батьківську опіку немічним і безталанним.

З ще одним заступником генерального директора Іваном Колоском виходимо з виробничого приміщення і прямо у чималій коридорній кімнаті по обидва боки виблискують золотом кубки – свідки перемог футбольної команди «ОДЕК», яка є гордістю не лише колективу, але й всієї нашої області. Найбільший кубок за виграний чемпіонат України серед аматорських команд. Мирон Чернецький – президент цього футбольного клубу. Він фанат древньої гри, палкий прихильник здорового способу життя. Не в кожному навіть в обласному спортивному товаристві побачиш стільки кубків та різних нагород. І головне, що люди об’єднані навколо ідеї, а в даному випадку – навколо ведення здорового способу життя.

У 60 років людина вже має право на заслужений відпочинок, так би мовити, збавляє обороти.

– Але це не про нашого директора, – говорить заступник генерального директора Іван Колосок, – в нього ще стільки ідей та енергії творення, що вистачило б на кілька життів. Від імені трудового колективу щиро бажаємо нашому генеральному міцного здоров’я, нових творчих задумів і сили для їх втілення у життя.

Андрій БАБІНЕЦЬ

 

 

Вас можуть зацікавити такі матеріали

Leave a Comment