Рівненська філія Суспільного мовлення: «Ми хочемо бути корисними кожному жителю області»

Продюсерка Рівненської філії НСТУ Інна Білецька – про зміни в компанії, об’єднання радійників і телевізійників та співпрацю з представниками Швеції.

– Інно, нещодавно Рівненська філія отримала логотип Суспільного – «UA:». У соцмережах ви вже змінили дизайн із колишньої назви телеканалу РТБ на «UA: Рівне», проте в ефірі досі залишилося все без змін. Чому?

– Згідно з телевізійною ліцензією, яку зобов’язані виконувати, ми маємо мовити як телеканал РТБ. З нетерпінням чекаємо, коли Центральна дирекція НСТУ вирішить питання внесення змін у ліцензію. Нас попередили, що це може тривати більше місяця. Паралельно зі зміною логотипа готуємо новий «одяг» для ефіру – заставки для програм. Телеглядачі і слухачі мають відчути різницю. Наразі розпочали ребрендинг зі зміни логотипу нашій офіційній сторінці у Фейсбуку.

– Як змінилося мовлення філії останнім часом?

– Мені дуже пощастило, що у філії сильна новинна команда, яка тривалий час не робила сюжетів із ознаками замовності. Ефіри, які виходили до мого призначення, не були джинсовими. Єдине, що вони не відповідали стандартам в інших категоріях. Найбільше порушень стандарту повноти поданих фактів (середній бал 0,56), оперативності (0,79) та достовірності (0,87). Ці порушення стандартів були допущені не зумисне, а швидше через незнання, недостатню підготовку сюжету.

Новий штат Бюро телерадіоновин ми сформували повністю зі співробітників філії, які працювали до мого приходу. Новою людиною на новинах є лише головний продюсер, рівненський журналіст-розслідувач Дмитро Бондар. Колектив повірив, що зміни можливі, тож ми всі разом взялися втілювати реформу в життя. З «нуля» зробили студію, запустили ранкові ефіри, яких раніше у філії не було. Вважаю це великим досягненням. Наразі ми маємо 1 год. 45 хв. власного унікального контенту зранку. Загалом ефір триває 2 год. До нього також входять три п’ятихвилинні випуски новин. Ми не беремо відео з YouTube, ніде не купуємо. Для ранкової програми знімаємо 26 рубрик. В ефірі по черзі працюють чотири пари ведучих. У філії маємо конвергенцію з радіо, не розділяємо працівників радіо і телебачення. Наприклад, ранкову програму ведуть і радійники, і телевізійники.

Із січня на телеканалі й радіо запустили проект «Тема дня». Правда, на радіо він має назву «Дослівно» і виходить о 17:10.

– Як ви розподіляєте вихід в ефір під час ранкової програми 26 рубрик?

– За кожним окремим днем закріплені певні рубрики. Також ранки є тематичними, коли ми прив’язуємося до дат чи подій.

У філії лише новини мають абсолютно окремий штат, до якого входять 14 кореспондентів (частина з них у декретній відпустці) і режисерська група. Решта людей, які є в штаті, задіяні в ранковій програмі. Наприклад, у нас є менеджер із піару, яка крім того працює журналісткою й веде рубрику «Цей день в історії» про історію Рівненщини.

Одна з ведучих програми «Добрий ранок» Олена Юхніч працює на радіо та одночасно має авторську рубрику «Леді за кермом». У нас усі радійники мають рубрики. Немає таких людей, які працюють редакторами й ведучими на радіо й не мають телевізійних рубрик. Раніше у філії такого не практикували.

– Як у Рівному подаєте теми всеукраїнського значення?

– Ми говоримо про те, що Україна єдина, що ми – одна держава. У Рівному та області мешкають люди, які змушені були залишити свої домівки на Донбасі чи в риму і переїхати в наш регіон. Їм важливо почуватися на новому місці, як удома. А нам важливо розуміти, чому вони змушені були переїхати. У Рівному є волонтери й багато хлопців, які пройшли АТО, ми запрошували їх у студію. Всі теми всеукраїнського масштабу завжди торкаються безпосередньо нашого регіону.

– У вас великий журналістський досвід: працювали на радіо, були кореспонденткою загальнонаціонального каналу, займалися розслідуваннями, були ведучою. Чи маєте в планах стати ведучою?

– В одному з проектів із робочою назвою «Правила: одні для всіх», я зазначена в ролі ведучої. Це ток-шоу про конфліктні ситуації. У «Темі дня» ми часто виходимо за межі формату через те, що маємо необхідність зберігати баланс думок. Конфліктні історії трапляються дуже часто, вони потребують обговорення широким колом, не лише з одним експертом. Сподіваємося, що Рада генпродюсерів у Києві нам затвердить цей проект і допоможе зі світлом, технічною підтримкою, облаштуванням нової студії, що вкрай необхідні для нового проекту. Якщо дозволять, хотіла би вести це ток-шоу. Мені не потрібне додаткове фінансування, робитиму це із задоволенням.

– Які програми ви хотіли би бачити й чути в ефірі Рівненської філії з нового сезону?

– Я хотіла би запустити програми, які розвиватимуть критичне мислення глядача, про медіаграмотність, просвітницькі проекти. Потрібні і проекти суспільно-політичного напрямку, серед яких ток-шоу, програма про реформи, де будемо зосереджуватися на окремих аспектах кожної окремо взятої реформи. Скажімо, ми бачимо в соціальних мережах обурення матері, що до неї не приїхала карета швидкої допомоги, коли дитина мала високу температуру. Ми вивчатимемо цей конкретний випадок: чи, згідно з реформою, мають їхати карети швидкої допомоги на такі виклики, що робити матері в цій ситуації. Ми будемо говорити про провали й перемоги реформ.

Хотіли б робити проект «Ревізія міфу». Це ті історії, які ми приймаємо як незаперечну істину, але насправді їх потрібно вивчати. Наприклад, що Рівному – 800 років. Це піддалося ревізії й виявилося, що місту насправді менше років. Серед мешканців області є багато митців, істориків, науковців, реставраторів, які готові долучитися до цього проекту.

– Чи залишився у вашій команді директор виконавчий Андрій Велесик? Він досить зусиль вклав у філію.

– На жаль, 19 лютого він попрощався з нами й пішов із філії. Ми дуже вдячні Андрію Велесику за те, що він зробив для компанії. Останні два місяці, коли відбувалися зміни, він був для мене опорою. Я не впевнена, що без його допомоги вдалося б зробити нові проекти. Він пообіцяв, при потребі критикувати чи хвалити.

Сподіваюся, ми добре співпрацюватимемо з новим менеджером Людмилою Хомою, яка раніше працювала на комерційному каналі. Менеджер не втручається в контент, але проекти неможливі без адміністрування, фінансів тощо.

– Нещодавно в Рівненську філії приїжджали представники Шведського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (SIDA), Посольства Швеції в Україні та Офісу медіарозвитку Шведського радіо (SRMDO) та НСТУ, щоб за фінансової підтримки шведів розпочати чотирирічну співпрацю в рамках проекту «Підтримка регіонального суспільного мовлення України». У чому буде користь філії від такої співпраці?

– Цей проект буде стосуватися оптимізації, покращення, реформування, програмного забезпечення. Поки що ми працюємо над умовами співпраці. Представники Швеції знайомляться, як ми працюємо. Це було моє перше знайомство зі шведами. До того з ними контактував Андрій Велесик. Наскільки я зрозуміла, співпраця стосуватиметься в основному новинарів. Ми з творчою частиною готові долучатися до будь-якого проекту.

– НСЖУ опублікували ваші пояснення щодо скорочення у колективі в себе на сайті й не вибачилися за неперевірену інформацію. Чи така позиція вас влаштовує?

– Я не є членом НСЖУ. Коли люди разом приймають Кодекс етики українського журналіста і при тому у своїй роботі його порушують, у мене виникають великі претензії до роботи такої організації. Я маю право про це говорити, вважаю їхню діяльність неефективною.

Ольга ЖУК

Вас можуть зацікавити такі матеріали