Сміття – благо чи біда

Куди його подіти, як з ним боротись або ж мати з нього зиск. На це риторичне запитання відповідь дали в Японії, Європі, в деяких державах Америки. Тут сміття вже давно навчились переробляти і отримувати з нього енергію, матеріали, органіку. Бо у них це не сміття, а відходи.

Газета «Магістраль» назвала такі цифри: в Україні 6,5 тисяч законних сміттєзвалищ, ще 35 тисяч – не законних. 7% території засмічено, накопичено 54 млн м3 відходів.

Така ситуація не може не тривожити не лише екологів, а й владу та кожного пересічного українця. Торік Верховна Рада прийняла Закон «Про відходи», в якому передбачено сортування сміття. У цьому ж 2017-му органи місцевого самоврядування отримали від Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації листа з вимогою забезпечити виконання вищеназваного закону. Не скажу, що на місцях не відреагували на таку вимогу. Але, як часто в нас буває, закони приймають, а механізму його виконання не прописують. Звертаюсь до кількох представників місцевої влади як вони виконують закон , що вимагає сортувати сміття і забороняє захоронення побутових відходів. Голова Клесівської ОТГ Василь Гриник повідомив:

– На сесії ми прийняли рішення виділити 100 тисяч гривень на закупівлю баків для збору петпляшок та для скла. Зі склом немає проблем, бо в нас неподалік функціонує Рокитнівський склозавод, де приймають склобій. Словом, закон почали виконувати.

Ми навмисне розпочали опитування з найпотужнішої ОТГ, де завжди є кошти, бо на місці є сильні економічні донори. Вперше торік розпорядження про забезпечення сортування сміття мені показав голова Рокитнівської райради Анатолій Кінчур. Вже тоді очільник самоврядування району висловив сумнів про можливість в повному обсязі виконати вимоги того Закону. Нещодавно знову спілкувалися з Анатолієм Андрійовичем.

– Що змінилось з того часу?

– Майже нічого. Більшість сільрад у районі – дотаційні. Не вистачає коштів на освіту, медицину, то де взяти ще кошти на сортування сміття. Крім того у райцентрі маємо величезну проблему з очисними спорудами. Аби її вирішити треба більше 50 млн гривень. Без коштів з обласного чи державного бюджету цю проблему самотужки не вирішити. Фактично лише одне сміттєзвалище у районі має юридичний статус. Аби й інші майданчики для сміттєзбірників, а тим більше створити полігони для роздільного сортування сміття необхідно пройти процедуру затвердження їх Держгеокадастром і обласною радою. Отже, проблему з сортуванням сміття без допомоги області також не вирішити.

Такої ж думки і сільський голова Великих Межирич Корецького району Оксана Слободанюк:

– Наша сільрада – дотаційна. Акциз на паливно-мастильні матеріали у нас забрали. Нам би справитися з тою соціальною сферою, яку маємо на місці. Ми вивчали досвід поляків з питань сортування сміття. Біля міста Бехави є сортувальна станція твердих відходів. Такий підхід переробки сміття дає можливість місцевій громаді ще й заробляти гроші. Але там держава допомогла все це зробити.

Ми поцікавились у Департаменті екології та природних ресурсів облдержадміністрації, як в області збираються виконувати Закон України «Про відходи». Судячи з відповіді у цьому напрямку дещо робиться: «Станом на 1 січня у населених пунктах обліковується 336 одиниць полігонів, звалищ побутових відходів паспортизованих та внесених до реєстру місць видалених відходів. На території Шпанівської сільської ради Рівненського району введено в експлуатацію завод з переробки твердих побутових відходів ТзОВ «УКРЕКО-ІНДАСТРІ». Технологією передбачено сортування, переробка ТПВ на вторинну сировину, компост та альтернативне паливо з подальшим використанням його у якості носія енергії на цементному заводі «Dyckerhoff AG» (публічне акціонерне товариство «Волинь-цемент», м. Здолбунів).

Разом з тим, Рівненська міська рада та фірма «МайстерЕнергоІнвест» підписали відповідний меморандум щодо реалізації проекту розміщення системи збору та утилізації газу, який накопичується під товщиною побутових відходів на полігоні.

Система збору та утилізації біогазу для виробництва електроенергії на Рівненському полігоні твердих побутових відходів призначена для виділення (з тіла полігону) та використання біогазу (метану) з метою виробництва електроенергії та зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище».

Коментуючи статті Закону України «Про відходи», спеціалісти Департаменту пропонують органам місцевого самоврядування активізувати роботу з роздільного збору твердих побутових відходів, зокрема, передбачити майданчики для сміттєзбірників; закупити та встановити контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів; залучити підприємства, установи, організації до процедури роздільного збирання твердих побутових відходів; створити мережу приймальних пунктів вторинної сировини; проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо роздільного сортування відходів.

Варто зазначити, що роздільне збирання твердих побутових відходів уже організовано у Дубні, Острозі, Костополі, Рівному. Однак багато заходів передбачено в не найближчий час для вирішення проблеми сміттєпереробки. Департамент екології та природних ресурсів ОДА в рамках Національної стратегії управління відходами в Україні, яка спланована аж до 2030 року, вносить пропозиції до даного плану збудувати чотири сміттєперепобні заводи з урахування об’ємів річного накопичення та у радіусі обслуговування, а саме Костопільського, Дубровицького, Дубенського та Рівненського. Заплановано в кожному районі області передбачити будівництво сортувальних станцій твердих побутових відходів.

Це все у майбутньому. А поки що у нас продовжують викидати сміття де попало: на обочини доріг, в лісові масиви і просто за межі власного подвір’я. Отже варто, очевидно, розпочати справді з роз’яснювальної роботи серед населення, прививати розуміння того, що сміття може бути ще й благом, якщо його розділяти, а не просто викидати будь-де.

Запрошуємо до вирішення цієї важливої теми екологів, спеціалістів і просто наших читачів. Пропонуйте ваші варіанти, як можна позбутися нечистот, зробити з відходів…гроші.

Андрій БАБІНЕЦЬ

Вас можуть зацікавити такі матеріали

Leave a Comment