До весняних робіт готові, Або ж розповідь про один із буднів костопільських лісівників

 

Дорога до Базальтівського розсадника після нічного снігопаду була розчищена вже зранку, тому по ній приємно їхати. Сонце шукає точки-ямки, де утворюються маленькі калюжі. Горобці із задоволенням приймають весняні ванни. Доводиться їх обминати. І хоч березень домовився з груднем, аби той відпрацював за нього кілька днів, сонце з висоти нагадує , що весна вступає в свої права. Про погоду, природу, весну й мова в автомобілі між інженером лісових культур Ольгою Блонською та водієм Юрієм Прищепою. Розмова переривається частими телефонними дзвінками до пана Юрія. Минулого четверга у нього був ювілейний 50-ий день народження. Ювіляр швидко пояснює, що він за кермом і дякує за вітання. А ось і розсадник. Із кущів та дерев кусками падає сніг. Складається враження, що насадженням уже самим набрид білий покрив і хочеться змінити свій наряд на зелений колір.

 

Нас зустрічають майстер Базальтівського базисного розсадника Анатолій Буржинський та його помічник Іван Доманський. Дві великі теплиці сховали у своєму лоні кілька мільйонів дрібних саджанців. Тут і декоративні кущики і деревця, і сосна, і дуби: звичайний та червоний. Теплиця, вона на те й теплиця, аби в ній було тепло. Та, щоб не спровокувати швидкий ріст рослин, на них накидали трішки снігу. Такий «холодний душ» сприяє ще й загартуванню живності та добавки природної вологості. Прямуємо у ще одне приміщення, де розташоване холодильне устаткування.

– Якщо раніше ми викопували яму і закидали туди жолуді для зберігання цього насіння, – розповідає Ольга Блонська, – то зараз все насіння зберігається у бочках і при мінусовій температурі чекає висадки. Перевага у тому, що все воно одинакове по вегетації, а не так як у ямі, де один жолудь проріс, інший струх і не знаєш якої він продуктивності. На наступний рік готові зберігати таким чином ще й насіння сосни. Уже цієї весни можемо поділитися насінням дуба червоного та сосни звичайної з іншими держлісгоспами.

Ще одне ноу-хау – касетне вирощування саджанців.

– Свого часу, – продовжує розповідь про багатства розсадника Ольга Блонська, – ми вирішили займатися касетним вирощуванням рослин. Знайшли касети аж на Дніпропетровщині. Перевага касетної посадки в тому, що коренева система є закритою і садити дерево у ґрунт можна не лише весною чи осінню. Головне добре полити місце посадки саджанців. Приймання деревця таким способом майже стовідсоткове. А це економія як ресурсів людських, так і енергетичних та затрат на кількість рослин.

Ольга Федотівна продовжує розповідь уже в автомобілі. Коспопільські лісівники повністю готові до лісокультурної кампанії. Планується посадити лісових культур на площі 160 га. Ще на 60 га треба здійснити природне поновлення. А на 181 га необхідно зробити доповнення лісових культур. Свого часу посадка там проходила простим методом. Ось вам і ще одне підтвердження того, що касетне вирощування рослин набагато ефективніше. Крім того, що в лісівників достатньо сіянців, придбано вологонакопичувач «Максимарин-гель». Останніми роками весна та літо бувають дуже засушливими, тож для підтримки кореневої системи змушенні використовувати вологонакопичувач.

Їдучи лісом інженер лісових культур показує, де розташований генетичний резерватор дубів, з яких потім збирають жолуді для висадки. А ось площа, де після самосіву виросла сосна. Тут – людські паї. Крім лісу на цій території не посієш зернові чи овочеві культури. Ольга Федотівна небезпідставно вважає що такі площі варто передати на догляд лісівникам-професіоналам, а паям змінити цільове призначення.

По дорозі зустрічаємо бригаду, яка вантажить ліс на автомобілі. Керує роботами лісничий Базальтівського лісництва Валерій Ющук. Дерева зрізані на території, де сосна досягла більше 80-річного віку. Лісівники працюють вправно. Кілька десятків хвилин і автомобіль завантажений.

А тим часом в приміщенні Костопілської райдержадміністрації розпочались громадські слухання «Про оцінку впливу на довкілля вирубки лісу костопільським держлісгоспом». 18 грудня 2017 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Суть нового закону полягає в тому, якщо держлісгосп з якоїсь причини збільшує об’єм лісозаготівель на поточний рік, то мають проводитись громадські слухання. Нині основна причина збільшення лісозаготівель – це всихання площ, де дерева заражені короїдом.

Начальник відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства екології та природних ресурсів Марина Шимкус відкрила громадські слухання і надала слово головному лісничому ДП «Костопільське лісове господарство» Віталію Стельмащуку. Проводиться відеозйомка громадських слухань. Головний лісничий детально інформує про діяльність лісівників, про всі природоохоронні заходи, які проводяться в лісгоспі. Не приховує від громади навіть те, які мають посадковий та насіннєвий фонд, що планується робити для лісовідновлення. Дізнаємося і про фауну та флору костопільських лісів. Розповів і про ризики, які несе вирубка лісу на запланованих площах. Практично ніякої шкоди ця вирубка не принесе, бо передбачено забрати з площ перестиглі дерева та пошкоджені короїдом. Відразу ж після звільнення цих територій буде посаджено новий ліс.

Далі пішли запитання від представників громади. Запитань нарахували аж 8. Як потім прокоментував директор підприємства Олександр Мелещук, запитань могло б бути більше, але костопільські лісівники часто спілкуються з представниками громади, систематично інформують про свою діяльність. Ведеться просвітницька робота й через музей лісу, який торік відвідали більше 16 тисяч чоловік. Одне із запитань стосувалося того, як іде боротьба з незаконними вирубками. Пан Стельмащук відповів, що це питання є актуальним і для всієї держави. Сам же держлісгосп має 80 осіб лісової охорони, тісно співпрацює з правоохоронними органами. На охорону лісу виділяється значні кошти, здійснюються різні заходи, аби зберегти народне багатство.

Марина Шимкус після закінчення громадських слухань прокоментувала цей захід так:

– Сподівалась, що прийде більше представників громадськості на це слухання. Та, очевидно люди й так знають про ситуацію в даному лісгоспі. В цьому році Рівненщину ми відвідаємо ще не раз, адже відтепер діяльність лісівників ще більше під пильним наглядом громадськості.

Директор лісгоспу Олександр Мелещук зауважив, що збільшенню об’ємів лісозаготівель сприяє як вікова динаміка росту сосни, так і активне усихання дерев після пошкоджень короїдами.

– На жаль, два роки тривають лише розмови про боротьбу з шкідниками. Через законодавці перепони ми змушені йти вслід за шкідниками, а не випереджати їх розповсюдження. У сусідній Білорусі лісівникам дозволено вирізати не лише площі з хворими деревами, а й сусідні території у радіусі 40-50 метрів, де шкідник ймовірно також уже завівся. Ми ж чекаємо відповідних дозволів, а тим часом хвороба уже розповзлась на ширші простори.

Далі маємо цікаву розмову з директором підприємства, кандидатом наук Олександром Мелещуком, який поділився своїм баченням розвитку лісу нині для майбутнього часу. Адже ліс садимо сьогодні, а результат економічний та екологічний буде лише через десятиліття.

– Ліс майбутнього – це цілий комплекс діянь людини. Нині ви бачили зберігання насіння дуба у холодильнику. А раніше ми садили дуб чи сосну з певним запасом. Затрачали енергоресурси, бо не знали скільки тих рослин прийметься. І було де густо, а де пусто. Це уже застарілий метод. Потрібне обладнання, яке просвічує кожну насінинку і визначає її життєздатність. Щось схоже як УЗД для людини. Легше посадити одну життєродну насінину у стаканчик з відповідними ґрунтом в касетний отвір, де вона проросте і пізніше висадити її в ґрунт. Майже 100 процентів таких рослин приймуться. Отже ми позбудемося зайвих непродуктивних дій. Крім того треба думати про віддачу 1 га лісу. Оборот рубки соснового лісу 80 років. Береза достигає за 58-60 років, а тополя – за 30 років. Тому не варто захоплюватися монокультурами, слід саджати на площі різні дерева і це дасть можливість продуктивніше використовувати територію лісу. Не можна забувати у такому випадку про підхід до рубки. Вона не може бути як нині суцільною, а лише вибірковою. Тому мають змінитися й технології заготівлі лісу.

Ведемо мову також про ті законодавчі акти, які змусили внести зміни у тактику і стратегію господарської діяльності.

– Коли заборонили вивозити ліс-кругляк, ми вирішили побудувати в себе цех з переробки деревини. На території нижнього складу ми залили фундамент під такий цех. Однак у нас надто довго доводиться отримувати різні дозволи. Всі вони коштують величезні гроші. Проектно-кошторисна документація уже на виході. На щастя збереглася документація на електропостачання. Добилися того, що створена містобудівна експертна рада. Якщо не буде ніяких перепон, то сподіваємось, що в цьому році запустимо цех у дію. Переробивши лише 4 тисячі кубометрів деревини в місяць, ми швидко окупимо наш проект. Крім того створимо ще 15 робочих місць. І головне, не доведеться бігати за споживачами лісосировини, аби її у нас придбали.

День добігав до кінця. Сонце робить свою справу, все менше залишилося снігу на лісових площах і невдовзі там закипить лісокультурницька робота.

Андрій БАБІНЕЦЬ

На фото: майстер Базальтівського базисного розсадника Анатолій Буржинський демонструє рослини, які підготовлені для посадки; робітник Базальтівського базисного розсадника Іван Доманський приклав чимало зусиль, аби виростити декоративні породи; інженер лісових культур Ольга Блонська демонструє як зберігаються жолуді в сучасному холодильнику; йде завантаження лісу постачальникам в Базальтіському лісництві; директор лісгоспу Олександр Мелещук та голова профкому Тетяна Доманська від імені колективу вітають водія Юрія Прищепу з ювілеєм; під час громадських слухань; директор лісгоспу Олександр Мелещук разом із керівником нижнього складу Русланом Біньковським на місці майбутнього цеху з переробки деревини

Вас можуть зацікавити такі матеріали

Leave a Comment