Його місто

Кожен із нас, кому Бог дав, життя аж ніяк не міг вплинути на своє народження. Але давно вже вивчено, що не лише батьківські гени, але й час та місце народження вливають на нашу долю. 10 квітня костопільському міському голові Євгенію Денисюку виповнюється 70 літ. Ця дата припадає якраз на світлі пасхальні дні. Так буває не кожного року, бо Пасха – дата рухлива у своєму відзначенні. Однак дозволимо собі провести паралель, бо кожен із нас був би не проти відзначити свій ювілей у світлі дні Воскресіння Сина Господнього. У цю пору ми якось по особливому оживлені силою Всевишнього. А Євгеній Олексійович Денисюк особливо заслужив, щоб на святковому столі були ще й освячені великодні страви. Бо він заслужив людську повагу та любов за все зроблене для них – костопільчан. Хай нас пробачать усі мери міст і сіл нашого краю, але такого охайного, архітектурно вишуканого сучасного за європейськими зразками міста у нас знайти важко, як Костопіль. Можливо, ще комусь вдасться це зробити, якщо отримають довіру людей очолювати громаду п’ять каденцій підряд. Чому ж довіряють Денисюку? Насамперед – за щирість, відвертість, прямоту, добропорядність, діловитість.

Рівно двадцять років тому за посаду міського голови Костополя змагалося 11 осіб. Всі гідні кандидати мали багатообіцяючі програми, а Денисюк передвиборну програму склав із десяти пунктів. Всі написані там слова потрапили «у десятку», бо їх значення збігалися із бажаннями костопільчан. Колишньому юристу та підприємцю доводилося піднімати один пласт недоробок за іншим. Розпочати із кардинально нового етапу розвитку міста не вдалося, бо треба було вирішувати більш буденні проблеми. У місті по кілька місяців не виплачувалася зарплатня вчителям та працівникам комунальних підприємств. Зменшувалося виробництво продукції на промислових підприємствах міста, росла кількість безробітних, бовваніли недобудовані багатоповерхівки.

Один із головних принципів міського голови – бути якнайближче до людей. Двері його кабінету завжди відчинені, для відвідувачів потрапити зі своєю проблемою до керівника міста можна будь-коли. Головне, аби він був на місці. Щоб мешканці не топтали стежку до кабінету із різними дрібницями, він йшов до людей і вирішував питання безпосередньо на місці.

Тому ще зранку старався побувати майже у кожному проблемному куточку міста і оперативно відреагувати на різні ситуації. Для зняття соціальної напруги з погашення боргів з зарплатні вчителям міському голові вдалося домовитися із тодішнім народним депутатом України Олександром Данильчуком та отримати безвідсоткову позику, що дало можливість у 1999 році повністю ліквідувати цю проблему.

На ту пору ще дуже гостро стояли міжконфесійні чвари. Кожен має право йти до Бога своєю дорогою. Євгеній Денисюк у цьому ніколи не сумнівався, тому підтримує віруючих усіх конфесій. І нині Костопіль має  уже не одну, а майже десять храмів православних і навіть католицького. А після того, як збудували Свято-Петро-Павловський собор, Костопіль отримав разом з храмовим святом ще й свято міста у самій середині літа.

Мрією кожного християнина є відвідання святих місць – Єрусалима та святої гори Афон. Євгенію Олексійовичу пощастило побувати у цих святинях, де провів останні роки свого життя Ісус, навчаючи людей у своїх проповідях, де Спаситель йшов Хресним шляхом на Голгофу, був розіп’ятим і воскрес. Євгеній Денисюк молився у Церкві Різдва Христового, яка знаходиться у Віфлеємі, де народився Ісус. Перебуваючи у святих місцях, міський голова Костополя просив у Господа заступництва не тільки для своїх рідних. а й для усіх жителів міста і привіз до рідної землі часточку отриманої Божественної благодаті та благословення на подальший розквіт міста і благополуччя його жителів. У ці дні він із особливим трепетом згадує відвідування святих місць.

У чому ж рецепти успіху Денисюка як міського голови? В одному інтерв’ю, за якими доволі часто звертаються до міського голови журналісти, Євгеній Денисюк наголосив:«Від батька-матері я успадкував істину: порядок має бути скрізь і в усьому. Якби держава залишала хоча б 40 % від отриманих податків на розвиток міста, ми б давно жили у сучасному європейському місті із заасфальтованими вулицями, новенькими тепло- та водомережами і у повній мірі були б забезпечені належним житлом. Але, не зважаючи на усі труднощі, нам є чим пишатися. І я твердо переконаний, що праця костопільчан завжди знаходитиме свої втілення у позитивних результатах, за що нас шануватимуть не лише у рідному краї, але й усій державі».

Звичайно, без елементарного порядку, дотримання стандартів та законності, успіху не доб’єшся. Однак хтось той порядок повинен навести. У 1998 році єдине на той час комунальне підприємство «Комунсервіс» знаходилося у занепаді. Автотранспорту практично не було і тому територія підприємства була захаращена, перетворилася у сміттєзвалище. Як пізніше порахували, довелося вивезти близько 25 тис тонн побутових відходів. Без спільних зусиль справу зрушити із місця було неможливо. Комунальники за порадою Денисюка почали укладати договори із власниками будинків та квартир на вивезення сміття. Таким чином потроху покрили комунальні витрати і місто почало оживати, як рослина, що отримала вологу. Нині комунальні підприємства Костополя є зразком для інших у нашій області. За підсумками загальнодержавного рейтингу економічних показників великих та середніх підприємств України у 2013-2014 роках комунальне підприємство «Костопількомунсервіс», яке очолює досвідчений господарник, депутат Костопільської міської ради Ігор Онищук, зайняло перше місце у ТОП-3 (Золото) у Рівненській області.

Паралельно із розвитком комунальних служб мер розпочав будівництво приміщення міської ради. І тут Денисюк єдиний у області, хто у роки незалежності збудував адмініприміщення, прекрасну будівлю у центрі міста. 12 липня 2005 року, пригадуємо, те урочисте відкриття мерії. Освячення приміщення священиками, вручення символічного ключа, концертні номери, палкі промови політиків. І тільки голова стояв скромно і, вочевидь, уже думав про нові будівлі. На той час було кілька житлових будинків, будівництво яких розпочалося ще за часи Союзу. І вже у жовтні того ж 2005 року здали в експлуатацію першу чергу п’ятиповерхового будинку для учасників бойових дій, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, соціально незахищених верств населення. У лютому 2010 року ще одне новосілля: ордери отримують 70 щасливих сімей. А відтак завершено будівництво усіх довгобудів. Де таке є у наш час, аби люди отримували безкоштовне житло?

Маючи міцну господарську жилку, Євгеній Олексійович розумів, що місцевих коштів для розвитку міста – замало. І коли відкрилися кордони у Європу, Денисюк це одразу ж використав. Завдяки його харизмі, дипломатії з’явилися у Костополя міста-побратими із Європи, запрацювали спільні проекти: європейські, ПРООНівські. Багатоквартирні будинки термомодернізували, утеплили, встановили енергозберігаючі вікна та двері. У 2015-2017 роках міська рада затвердила програму підтримки Об’єднання співвласників багатоповерхових будинків. У програмі взяли участь десять ОСББ та дві громадські організації. Учасники програми розпочали роботи з комплексної термомодернізації, капітального ремонту, реконструкції покрівлі житлових будинків, здійснили капітальний ремонт дошкільних навчальних закладів.

За асфальтованими дорогам, викладеними плиткою тротуарами, освітленням вулиць, яскравими фасадами, озелененням, фонтаном – стоять люди, які це зробили. І хай ініціатором багатьох починань був і залишається Євген Денисюк, але всього цього сам не зробиш. Тому мер розумів, що лише створивши команду управлінців, налагодивши тісну співпрацю із депутатами, можна буде робити  все намічене, вибрати найраціональніші пропозиції. Нині у нього є така команда. І всі у цьому гурті не просто виконавці, а ініціативні, креативні люди, які допомагають Денисюку робити найкрасивіше європейське місто. Бо Костопіль – їхнє дітище, їхнє місто для нинішніх і майбутніх поколінь.

– Євгенію Олексійовичу, на плечах – 70, а це вже немало. Що думаєте із висоти років, що би ви змінили, якби змогли розпочати но-новому? – запитуємо у мера.

– Часто задумуюся: чи не в холосту я прожив. Але йду чи їду містом і подумки вдячний долі за те, що за плечима росте життєвий сад, маємо красиве місто. Але, як подумаю, скільки ще треба зробити!.. Якби можна було повторити життя, то я нічого не міняв би. Навіть ті перепони, що були, хай би залишилися. Я навчився їх долати. Я був за кордоном десятки разів і мав можливість навіть там залишитися, бо у нашій країні непросто жити. Але не уявляю собі життя без нашого міста, без рідного Костополя.

Андрій БАБІНЕЦЬ

Олександр НАМОЗОВ

На фото:

Медіа-день Проекту ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-3” Рівненської та Львівської областей.

Польські партнери в гостях у костопільчан.

 

Євгенію Олексійовичу ДЕНИСЮКУ,

міському голові Костополя,

з нагоди його 70-річчя

Як мостить квітень шлях у літо,

Як пригортає до цвітінь,

Так Вам талант дано уміти

Давати поштовх до творінь.

Житло, дороги, буйноквіття,

Міст-побратимів  круговерть –

Це все характеру коріння

Із працелюбністю на чверть.

Нових удач, людської дяки,

Здоров’я – міх, щасливих літ!

Той, хто долає опір всякий,

Будує кращий – добрий світ.

 

Колеги, друзі

Вас можуть зацікавити такі матеріали