Великодній кошик Богдана Гапяка

Одразу зауважимо, що мова не про кошик у прямому значені. Нещодавно відомому рівненському підприємцю та громадському діячу Богдану Володимировичу Гапяку виповнилося 55 років. І кошик його життєвих здобутків настільки багатий, що люди довіряють йому свої долі і на роботі як керівникові, і в громадській діяльності як депутату Рівненської міської ради, і в духовному житті, бо він є ревним християнином та благодійником, котрий з особистого заробітку чимало коштів виділяє на будівництво храмів.

Коротка біографічна довідка. Богдан Володимирович народився на Волині, 1980 року закінчив з відзнакою школу, а ще за 5 років Львівський держуніверситет ім. І. Франка. Працював на Рівненському радіотехнічному заводі спочатку інженером-програмістом, а потім заступником начальника цеху. З 1992 року є заступником генерального директора ТОВ – компанії «Пульсар і Ко», співвласником ПрАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів». Нині він також є головою фракції «Солідарність» у Рівнераді. Одружений, має дочку і внучку. Однак за цими скупими біографічними рядками прихована щира душа і надзвичайна енергія. Це людина, яка має сучасне бачення того, як зробити цей світ кращим та прогресивнішим, а Рівне перетворити не лише на перлину Полісся, але й усієї Західної України. Напередодні Пасхальних днів ми зустрілися з Богданом Володимировичем і поставити йому кілька питань.

На цьому тижні православний християнський світ святкуватиме світле Воскресіння Христове. Що є для вас Пасха?

– Великдень у мене насамперед асоціюється із найприємнішими дитячими спогадами про це Свято. Нині ж вважаю його святом духовного очищення. Завжди неодмінно сповідаюся перед Великоднем. Разом із Пасхою ми впускаємо у свої серця весну, духовне омолодження та впевненість у вірі до Бога.

– Ви показали себе глибоко віруючою людиною, офірували чималі кошти на будівництво храму Святого Миколая Чудотворця у Рівному, інших церков. Ваші заслуги перед Господом і церквою відзначені Патріархом УГКЦ Святославом. З якого часу ви свідомо почали вірити у Бога? Хто привив вам віру до Нього, адже уже в 4 роки ви втратили маму?

– Віру до Господа та до ближнього мені прививав мій тато, який поставив на ноги і виховав вісьмох дітей, а також моя друга мама Ніна, що незабаром відзначить своє 84-річчя. З 10-12 років я є повністю сформованим свідомим християнином. А щодо відзнак від церкви, то отримував їх не тільки від Святослава, а й нещодавно від патріарха УПЦ КП Філарета «За жертовність та любов до України». Завжди намагаюся робити пожертви на храм, і роблю це щиро та без будь-якої користі. Проте, не приховую, подібні відзнаки отримувати приємно. Бо в Божих храмах вмурована й твоя не одна цеглина.

– Чи пов’язуєте ви віру у Всевишнього з вашим ім’ям Богдан?

– Ніколи про це не задумувався, хоч і люблю своє ім’я. Я просто виріс у християнській сім’ї, де прививали любов до Всевишнього.

– Чи можете зізнатися, про що молитесь? Які ваші відчуття, коли перебуваєте у храмі або ж просто біля ікон?

– Я багато про що молюся. Про все за час короткої розмови не розкажеш. Скажу лишень, що практично під час кожної молитви прошу у Всевишнього здоров’я для своїх рідних, бо сім’я – це для мене святе. Під час молитви намагаюся відсторонитися від усіх мирських справ та проблем.

– У яких святих місцях ви побували?

– Був у Києві, у патріарших храмах святого Василя та святого Володимира, на Кіпрі. У 1993 році мені пощастило побувати у Ватикані. Бачив папу Іоана-Павла ІІ та з благоговінням слухав його проповідь. Таке не забудеться ніколи, бо це людина, яку по праву зарахували до лику святих.

– Віра у Всевишнього – це насамперед уміння творити добро. Чи часто думаєте, як створити навколо себе позитивну атмосферу? Як її створюєте?

– Творити добро – це бути чесним перед ближніми та перед самим собою. Тому намагаюсь просто любити ближніх своїх, робити це чесно і без будь-якої вигоди чи для власного піару. Тривалий час працюю з багатьма людьми і знаю їхній характер, бажання. Намагаюсь робити щось приємне для них або ж мотивувати декого з них до добрих справ.

– Як ви вже сказали, самі виховувались у великій родині. А ваша особиста сім’я поки що не така вже й велика: дружина, дочка, внучка. Розкажіть, будь-ласка, про них.

– Так, моя сім’я невелика, зате дуже дружна та міцна. Незабаром виповниться 34 роки, як ми разом із моєю найріднішою, найдобрішою, найрозумнішою та просто найкращою жінкою – коханою дружиною з красивим ім’ям Леся. Це Людина, яка допомогла мені стати тим, ким я є зараз і допомагає залишатись ним надалі. Донька здобуває ступінь магістра за спеціальністю «Облік і аудит» у НУВГП. А найціннішим своїм здобутком у житті вважаю чотирирічну внучку Мілану, яку безмежно люблю, і переконаний, що наша любов з нею взаємна.

– Де плануєте святити паску цьогорічної Пасхальної ночі? І що, як правило, у вашому кошику?

– До 1985 року паску зазвичай святили у моїх батьків, а від того часу на малій батьківщині моєї дружини – у Старосамбірському районі Львівської області. Але де б не святили – це особливе відчуття урочистості. Це – зустрічі з родиною та знайомими. А в кошику звичні для всіх українців речі: паска, ковбаска, яєчка, сир.

– Ви помітний бізнесмен, співвласник ПрАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів», заступником генерального директора ТОВ – компанія «Пульсар і Ко». І люди вбачають вашу велику заслугу в тому, що свого часу не стався розвал цього підприємства, а нині нарощується виробництво на ньому. Яку ж продукцію випускає ваша фабрика? На скільки востребувана вона? І чи розуміють, приміром, шяховики, що завдяки вашій продукції дорожнє полотно армується і служить довго? Чи набагато дорожчими стають шляхи, коли застосовується таке армування?

– Наше підприємство є унікальне тим, що воно ніколи не припиняло роботу. Навіть у часи, коли зупинялися такі потужні місцеві підприємства як «Льонокомбінат» та «Азот». На сьогоднішній день у нас на 100% замінене виробниче обладнання, закуплене сучасне устаткування з Німеччини, Італії, Голландії. Продукція, яку виробляє наше підприємство, має декілька спрямувань. Основне – це дорожнє, цивільне будівництво та реконструкція з використанням геотекстильних матеріалів. Зокрема, при будівництві такого досить потужного об’єкта як Новодністровська гідроакумулююча станція було використано близько 5 мільйонів квадратних метрів нашого геотекстилю. Завдяки матеріалам нашої фабрики відремонтовано автошляхи Київ-Чоп, Київ-Харків, ремонтується дорожнє покриття у Києві, Харкові, Одесі, Хмельницькому, Кривому Розі, Черкасах та ін. Ми зробили чималий внесок у ремонт вулиць, стадіонів, аеропортів до Євро-2012. Шляховики, які застосовують сучасні технології ремонту доріг, наприклад, наш постійний партнер – турецька фірма «Онур», проектують ремонти з обов’язковим включенням цих матеріалів. Тому, що завдяки їм термін експлуатації доріг зростає більш як в 10 (!) разів! Вартість ремонту шляхів зростає незначно, бо йде економія за рахунок зменшення використання щебеню, проте завдяки значному збільшенню терміну експлуатації економічна ефективність таких ремонтів дорожнього покриття зростає в рази. Крім того, ми виготовляємо продукцію й за іншими спрямуваннями. Передусім, це меблевий напрям. Ми пропонуємо прикладні матеріали для виготовлення м’яких меблів, матраців з пружинними блоками. Майже 70% українського ринку цієї продукції – це наше виробництво. По-друге, наша фабрика продукує прикладні матеріали для виготовлення одягу та взуття. По-третє, ми виготовляємо фільтрувальні матеріали для хімічної, металургійної, переробної промисловості.

– У ділових колах – ви своя людина, входите до еліти тих бізнесменів, які відіграють велику роль в економіці міста. Що для вас бізнес? І кого ще вважаєте потужним керівником, з кого варто брати приклад?

– Бізнес для мене є стилем життя. Особливо хотів би підкреслити значення виробничого бізнесу, адже саме від виробництва залежить розвиток економіки загалом. Виробничий бізнес, який я веду у місті, котре стало для мене рідним – це стиль мого життя, і, водночас, патріотизм, адже ми створюємо робочі місця, забезпечуємо чималі надходження у місцевий бюджет. З великою повагою ставлюся до інших рівненських виробничників. Зокрема, одним із моїх найкращих друзів є директор ТОВ «Рівень-ЛТД» Мар’ян Года, також депутат міськради. Цей список, на щастя, можу продовжувати ще.

– Ви депутат Рівненської міськради, голова фракції «Солідарність». Які глобальні питання вам вдалося ініціювати, а потім вирішити?

– Не люблю хвалитися. Але якщо запитуєте, відповім. Я був одним із ініціаторів ремонту вулиць Шухевича, Орлова, Макарова, є автором програми «термомодернізації», дбаю про красу та естетику міста, тому при ремонтах тротуарів та площ завжди ратую за використання тротуарної плитки, а не асфальту, виявляю ініціативу у розвитку рівненського спорту – баскетболу, спідвею тощо.

– Кожен депутат – це уже міні-мер на своєму окрузі. Яким ви бачите розвиток Рівного у найближчій перспективі? Що сьогодні робиться не так з якихось причин?

– Як на мене, більше уваги слід приділяти вирішенню наболілих десятиліттями проблем міста – створенню робочих місць, ремонтам доріг та тротуарів, забезпеченню чистоти та благоустрою.

– Хоч ви родом із Волині, але більшість свого свідомого життя провели у Рівному, приросли до міста. Що б ви зробили для нашого обласного центру таке, чого немає в інших містах, що стало б візитною карткою саме нашого обласного центру?

– Наше підприємство сприяє вирішенню ключових проблем не тільки для Рівного, а й для всієї України – створення робочих місць та ремонт доріг. Загалом, є довгострокова програма розвитку нашого міста. І я вірю, що ми поступово її виконаємо.

– Нещодавно вам виповнилося 55 літ. Чи здійснили ви вже свою найзаповітнішу мрію? І якою, на ваш погляд, має бути українська мрія?

– Моя найзаповітніша мрія – народження внучки – вже збулася. Усе, що мені вдалося досягнути у житті – повагу у ділових колах, стабільність на роботі, сучасний автомобіль, затишний будиночок, на який ми з дружиною заробляли півжиття, дала повсякденна, іноді виснажлива праця. Але скільки людина живе, стільки мріє. Зараз мої мрії набувають більш широкого масштабу. Я мрію, і все роблю для того, аби втілити ці думки в дійсність щоб рівняни жили краще і заможніше, щоб вони не виїжджали за кордон, а були цілком задоволені своїм життям у рідному місті. Цього всього можна досягнути тільки завдяки потужному розвитку економіки. Сильна економіка – це не тільки моя особиста, а й українська мрія. І тоді кожен з нас матиме і власну оселю, і красивий автомобіль, матиме, що їсти і пити, а, головне, житиме у стабільній процвітаючій державі, котра вселятиме впевненість у краще, а не в гірше майбутнє. Щиро вітаю всіх земляків, мешканців Рівного, моїх колег, друзів, родину з Великоднем. Дай Боже всім нам міцного здоров’я, благополуччя, миру, життєдайної енергії, сонячної посмішки, яка свідчитимете про те, що у нас все гаразд. Христос воскрес!

Андрій БАБІНЕЦЬ

Вас можуть зацікавити такі матеріали