НИЗЬКА ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ПРИЗВОДИТЬ ДО НИЩЕННЯ ПРИРОДИ

Всі знають, що як тільки починається весна, коли сходить сніг і оголюється ґрунт, а також пізньої осені, починає горіти пожухла трава, причому на величезних площах. І підпалює її ніхто інший, як самі люди, які впевнені, що «роблять добро». Насправді – це пережиток минулих часів. Люди, які заявляють, що спалювання минулорічної трави необхідно, помиляються самі і вводять в оману інших.

Кожен акт підпалу – це злочин проти світу природи.

Головна небезпека полягає в провокуванні лісових пожеж і руйнуванні біоценозу екосистеми. Біоценоз – взаємопов’язана сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш-менш однорідну ділянку суші або водойми.

До побутуючих причин підпалу належать: хуліганство, стимулювання росту нової зелені та ранньої появи свіжої трави, збагачення ґрунту добривом у вигляді попелу, спосіб спрощення та полегшення обробітку землі – не потрібно прибирати сміття та суху траву, старе листя та гілля, не слід здійснювати прополку від бур’янів і чагарників, економія палива шляхом спалювання минулорічної стерні, як альтернатива переорювання, знищення личинок шкідників, кліщів і т.д.

Однак більшість із переліченого є надуманим, спростованим і ніяким чином не виправданим. А ось наслідки можливі такі:

1) провокування лісових пожеж і знищення біоценозів екосистем (загибель живих організмів та їх домівок);

2) підпали після відновлення вегетації навесні є причиною збіднення видового складу лучних трав;

3) загибель насіння рослин;

4) знищення корисної мікрофлори ґрунту, зокрема й тієї, яка сприяє стійкості рослин до різноманітних захворювань;

5) спалювання трави значно знижує родючість ґрунту. За дослідженнями науковців, при горінні сухостою температура полум’я досягає 300-400ºС. Внаслідок чого, навіть короткострокове нагрівання поверхні ґрунту до температури близько 200-300ºС є достатнім для зменшення вмісту органічної речовини – гумусу, сполук азоту та загибелі зооценозу. Знищення органічних речовин ґрунту є не лише причиною зниження родючості ґрунту, але й причиною зниження рівня стійкості ґрунту до проявів вітрової та водної ерозії. За постійного спалювання сухої трави, родючі ґрунти, до прикладу, чорноземи просто не змогли б сформуватись, тому що не було б необхідного для їх утворення постійного поповнення ґрунту органічними рештками. Здійснення таких щорічних спалювань сухої рослинності на одній і тій же території може призвести не тільки до зменшення вмісту органічної складової ґрунту, але й до погіршення його механічних властивостей;

6) загибель бодай однієї із ланок цілісного біоценозу, може потягнути за собою незворотні зміни в екологічній ситуації у бік погіршення;

7) темний, їдкий та густий дим, що виникає в результаті горіння трав – має свій негативний вплив і на здоров’я та рівень комфорту умов проживання людей у містах та селах. До того ж, при спалюванні трави та стерні в містах та поблизу, вздовж автошляхів, супутньо згорають та вивільняються солі важких металів, що осіли на листі, траві або ж були поглинуті рослинами із ґрунту, а також залишки добрив та отрутохімікатів. У результаті відбувається забруднення атмосферного повітря пилом, оксидами азоту, чадним газом, важкими металами і канцерогенними сполуками.

В останні роки описана проблема набуває все більших масштабів та потребує нагального вирішення. Саме задля цього на вищому рівні, за словами Остапа Семерака, Міністерством екології та природних ресурсів України, пропонується підвищення штрафів за випалювання рослинності. Законопроект щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності вже передано на погодження до Мін’юсту, у ньому  збільшення рівня штрафів складає від існуючих 170-340 грн. до запропонованих 3060-6120 грн (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Однак окрім підвищення  розміру фінансових покарань, варто постійно повідомляти населення не лише про штрафні санкції, критичні наслідки, але й про альтернативи. Важливо нагадувати пересічним громадянам та землеробам, що клімат природної зони, у якій ми живемо, сприяє перегниванню трави за зиму, тому вона не перешкоджає появі нової свіжої зелені навесні. А щодо поводження зі стернею, після збору врожаю, то існують альтернативні способи використання стерні серед яких: відмова від збирання соломи при комбайнуванні, що зменшить затрати праці на 40–60%; безпосереднє використання соломи як добрива – у вісім разів зменшує затрати праці на приготування і внесення органічних добрив.

Рівненський обласний центр з гідрометеорології закликає населення бути екологічно розумним, обачним, застережливим, пильним та уважним. Давайте разом запобігати виникненню масових пожеж, в які можуть перерости найменші загорання сухої трави.

Обласний. центр гідрометеорології

Вас можуть зацікавити такі матеріали

Leave a Comment