Повернення до органічної продукції

Розповідь про те як це роблять в ТОВ «Деденс Агро» та «Ріттер Біо Агро»

Очевидно, всі вже помітили, що клімат у нас змінюється прямо на очах. Весну, яку ми звикли бачити раніше – затяжну, з плавним переходом від прохолоди до м’якого тепла ось уже кілька останніх років немає. З морозної, сніжної зими ми практично вскочили у раннє літо. Така ситуація змушує аграріїв пристосовуватись до нових умов. Насамперед треба в стислі терміни посіяти сільгоспкультури, аби зберегти вологу. А ще складніше працювати тим, хто вирощує органічну продукцію. Беззаперечним флагманом на цьому поприщі в нашій області є споріднені Товариства «Ріттер Біо Агро» та «Деденс Агро».

З генеральним директором, кандидатом сільського господарських наук Віктором Щербачуком ми зустрілися 9 травня.

– Нормальні люди святкують День Перемоги, – каже Віктор Миколайович. – Ми уже привітали своїх ветеранів, вручили їм грошові винагороди. Однак весняний день рік годує, тож змушені нині працювати, аби наблизитись до завершення весняно-польових робіт. Вважаю, що патріотизм не в тому, аби стверджувати чи заперечити роль Перемоги у Другій світовій війні, а в тому, аби зробити якомога більше для нашої держави – України.

Абсолютно погоджуюсь з мудрим керівником і, щоб продовжити тему весняно-польових робіт запитую:

– А ще багато сіяти треба?

– Є багато нюансів. І кожен рік дає нам якийсь новий досвід. Ось спробували посіяти цукровий буряк. І добре, що вкинули для експерименту насіння на невеликій площі. Буряковий довгоносик уже встиг знищити рослини, які зійшли. Тепер знаємо точно, що сіяти буряк треба дещо пізніше, бо буряковий довгоносик після 15 травня увійде в землю, завершується його вегетація. І він не шкодитиме посівам.

Герої весняно-польових робіт механізатори – Сергій Савчук та Віктор Луцик.

У Товаристві вторік вперше посіяли 50 га цукрового буряка абсолютно не додаючи ніяких мінеральних добрив та пестицидів. Отримали перші тонни органічно чистого цукру. Тепер мають великі замовлення на таку продукцію. Тож завдання – збільшити площі під посів цукристих у 7 разів. І якщо інші культури вже показали дружні сходи, то цукристі змушені сіяти у суху погоду.

– Посуха цієї весни найбільша проблема. Просимо в Бога дощу, бо природний фактор таки сильно впливає на результати селянської роботи.

Заїжджаємо з генеральним на пшеничне поле. Віктор Миколайович зриває одну рослину і мовчки довго «роздягає» її. А потім:

– Ось, дивіться, через нестачу вологи зернові не набирають росту, а вже формують колосся. Малого того, що соломи буде обмаль, зернят в колоску також недостатньо і вони щупленькі. Звичайно, щедрі дощі ще можуть поповнити колос, але кількість зерен уже сформовано.

Віктор Щербачук та Леонід Ільчишин діагностують пшеничне стебло.

До нас під’їжджає заступник Віктора Щербачука Леонід Ільчишин. Леонід Миколайович також уже підрахував кількість зерен у стеблі. Шляхом складних, як для мене, підрахунків спеціалісти приходять до висновку, що це поле, якщо не станеться ніяких природних катаклізмів, видасть десь до 40 цнт збіжжя на круг.

– В цьому році навряд чи хлібороби області матимуть високі врожаї зернових. Вегетація злакових проходить швидкими темпами. І вже очевидно, що жнива можуть розпочатися на днів 15-20 раніше, – прогнозують фахівці.

Їдемо русивельськими, майківськими, дулібськими полями. Подекуди польові дороги дуже розбиті, в глибоких ровах. Осінню тут проїхалися важкі лісовози. І тепер ці шляхи треба грейдерувати.

– Все це ляже в рядок витрат. Але змушені будемо рівняти дороги, бо доведеться збирати врожай і маємо берегти техніку, – роздумує Віктор Миколайович. – Іноді чую таке: органічна продукція дуже дорога, і мовляв, ми мамо за неї великі прибутки. Але ніхто не рахує, аби підготувати органічне поле уже треба понести великі затрати. Ось подивіться, деякі паї уже заліснені і тепер треба відвоювати їх від дерев, кущів та бур’янів.

До розмови долучається Леонід Ільчишин:

– Якщо ті, хто обробляє поле пестицидами, вносить міндобрива, виїжджають на поле зі своєю технікою по 4-5 разів, то ми у 2-3 рази більше, бо на великих плантаціях з бур’янами можна боротися лише механізмами. А на менших – з допомогою сапок. І за ці роботи треба заплатити набагато більше, ніж платять аргохолдинги.

– Ось і получається, – констатує факт Віктор Щербачук, – ми платимо за роботу багатьом людям, а агрохолдинги платять панові, який продав їм «хімію».

Галина Сребродольська: «Нам пощастило, що маємо таких інвесторів».

Логічно. Й, справді, бачили ми того дня на ланах «Ріттер Біо Агро» та «Деденс Агро» близько 200 людей, як на агрегатах, так і з сапками, які розпочали боротьбу за вирощення органічної продукції. Ось досівають сою механізатори Сергій Савчук та Віктор Луцюк. За сівалками здійнялась багатометрова курява. На більшості полів уже є дружні сходи сої, гороху, сочевиці, кукурудзи. Крім названих механізаторів постаралися цієї весни Віктор Андрійчук, Тарас Басик, Володимир Анфілов, Леонід Мисак. Це вони творці органічної продукції. А сам думаю, що буде з тим насінням, яке вкидають у суху землю. Мої думки наче вгадав Леонід Ільчишин. Він розгортає руками ґрунт і вже на глибині близько 5 см видно, що земля волога. Просто її вчасно закрили перед тим, як сіяти культури.

Під’їжджаємо до поля де вишикувались в шеренгу трударі з сапами. З’явився овсюг, тож можна ще його знищити з допомогою древнього інструменту.

Старша групи Галина Сребродольська каже:

– Завдяки Віктору Миколайовичу маємо роботу і заробітки. Хто не ледачий, то може заробити чимало. І Леонід Миколайович також добре до нас ставиться, часто воду нас підвозить. Загалом ми дуже задоволені, що у нас в селі є такий інвестор та ще й вирощує екологічно-чисту продукцію.

Жінок з сапками бачили ми і на малинових плантаціях. Крім зілля вирубують вони й деякі стебла малини.

– Звідки ви знаєте, як сапати? – напівжартома запитую у трудівниць.

Одна з них, пані Алла віджартовується:

– А ми з сапкою народилися. І вміємо рахувати та знаємо, що на кожному погонному метрі треба залишити по 10-12 стебел, аби ягоди малини були крупними.

Охоронець малинової та полуничної плантацій Василь Мирончук розповідає:

– Торік врожай цих культур був досить хороший. Є система крапельного зрошення. Тому постійна волога дає рослинам здатність добре родити.

Але того дня волога не поступала на поле. Замулилась система у водонапірній башті. Тож довелося викликати бурильників, аби прочистити свердловину. В селі нікому крім цих Товариств допомогти сільраді дороги полагодити, сміттєзвалище облагородити, зупинки для транспорту зручні облаштувати.

А ми з Віктором Миколайович торкаємось дуже важливої теми: що таке органічна продукція і чому людина повинна споживати саме її.

– На жаль, в нас ніхто не контролює засоби захисту рослин, мінеральні добрива наскільки вони є шкідливими для організму людини чи навколишнього середовища в цілому. Пригадуєте, наші діди, батьки та й ми свого часу займалися лише органічним способом вирощування продукції. Тому й споживали екологічно чисту продукцію без генетично-модифікованих організмів і їх похідних. Менше було хімічносинтезованих консервантів, фарбників, ароматизаторів, стабілізаторів тощо. Тому й жили ці люди набагато довше. Не кажучи вже про те, що мало хто хворів на такі страшні недуги як рак. Нині цей діагноз все більше виявляють не в тих районах, які були забруднені чорнобильським лихом, а в тих, де вирощують продукцію лише з допомогою невідомо яких міндобрив та пестицидів. У нашій діяльності передбачено передусім органічний спосіб виробництва продукції. Тому органічний продукт має особливу якість, особливу користь і відповідно свою ціну. Звичайно, ми використовуємо органіку, ціна на яку вища на 20-40%, ніж мінеральні добрива. Тож і затрати наші, аби отримати необхідні сертифікати «біо», «еко», «natural» та «organic» в рази більші. Світова спільнота все більше займається здоровим способом життя. А воно не можливе без органічно чистої продукції. Сподіваюсь, що і в нашій державі все більше сільгосппідприємств перейдуть на вирощування екологічно чистої органічної продукції. І тоді ми матимемо здорову націю і чисте навколо екологічне середовище.

 

Зі сторони Хмельниччини наступала велика дощова хмара. Однак того дня природа ще не дала рятівного дощику. Це сталося лише в ці дні. І сподіваємось, що землі вищеназваних Товариств дадуть хороший урожай екологічної, чистої продукції.

Андрій БАБІНЕЦЬ

 

Вас можуть зацікавити такі матеріали

Leave a Comment