Спасибі мислячим і читаючим

Напередодні Дня журналіста хочу висловити кілька думок, які не дають душевного спокою . Очевидь. Не лише автора цих рядків, й багатьох моїх колег по перу, з якими працюю і спілкуюсь. Нас доля обрала нести людям Слово. За цим ємким поняттям приховується насамперед інформація. Кожна інформація має свій зміст і призначення. Здебільшого нині ми читаємо, а ще більше ковтаємо з екранів телевізора інформацію типу: «батько вбив сина», «у ДТП загинуло четверо українців», «у місті Н. стріляли в бізнесмена», «депутат депутату дав ляпаса» тощо. І такої інформації подається абсолютна більшість.. Чи не здається вам, наші шановні мислячі читачі, а саме такими ми вважаємо читачів «Вільного  слова»), що йде елементарне зомбування, подається інформаційний наркотик, без якого значна частина населення вже не може жити і позитивної інформації вона просто не сприймає. Скажіть чи часто ви чуєте інформацію про весняно-польові роботи, працю доярки чи фермера. Саме вони годують усіх нас. Однак іх доля в інформаційному просторі майже не помітна. І чи не тому після потоку інформації типу «у нас все погано» чимало наших земляків ринули туди, де краще, де цінять працю людини, де населення налоштоване жити позитивно. За різними підрахунками нині піднімають економіку інших держав від 6 до 8 млн. українців. Так, хто не зміг змиритися зі своєю бідністю, з тим, що лише кілька відсотків олігархів прибрали до своїх рук все багатство країни і знову змушують владу позичати гроші за кордоном. Разом з тим всі, хто залишився в Україні вкладає хай по крупинці свої інвестиції в інші країни. Не вірите? А подивіться у що ви одягнені. Одні в секонд хенд з Європи, інші в модельний одяг – також з Європи чи Америки. А чому не в український одяг? Бо його майже немає, не вигідно виготовляти. М’ясо не вигідно вирощувати. Картоплю – також не вигідно. Молоко – збиткове. Тож, мабуть, треба створити умови для своїх рідних земляків, щоб було вигідно. А не годувати нас обіцянками про вищу зарплату, яка автоматично веде до інфляції.  Приведіть економіку в порядок і верніть співвідношення до гривні хоча б на рівні чоририрічної давності.

Не можу сказати, що вся інформація у нас негативна. Більше двох тижнів екрани наших провідних телеканалів з захопленням смакували  підготовку до весілля нащадка Британсокої королеви. Це дуже важливо для нашої економіки і політики. Я не намагаюсь когось вчити як і яку подавати інформацію. Кожен заробляє кусок хліба, а дехто ще й з ікрою, як вміє. Допускаю, що подібна світська (свинська) хроніка відволікає нас від нагальних проблем. Їх, на жаль, багато. Ми ж намагаємось показувати нашим мислячим читачам позитивні приклади, як їхні земляки вирішують ці проблеми. В основі таких матеріалів залишаємо людину праці.. Інформаційно стаємо на захист лісівника, у якого хочуть забрати ліс у приватну власність, фермера, якого обкладають ще більшими податками, пенсіонера, якому скоро не буде можливості звернутись до лікаря.

Можливо ми старомодні, бо продовжуємо писати про мозолясті руки. Однак, як сказав один мій знайомий кандидат сільськогосподарських наук, патріотизм не в тому, що хтось б’є себе в груди і каже, що він патріот, а в тому, хто сам щось зробив для України, годує своїх співвітчизників.

То ж щиро вдячні всім, хто допомагає нам нині вижити у скрутні часи. Передплачує і читає «ВС», підказує нам теми. Дякуємо всім позаштатним авторам, які створюють ширший діапазон тематики. Дякуємо поліграфістам з ТОВ «Друк Волині». Кажемо спасибі листоношам, які вчасно приносять газету у ваші домівки, пропонують читачам наше видання. І найбільше спасибі всім нашим читачам, які поділяють чи не поділяють наші думки, надихають нас на нові творчі пошуки, чекаємо від вас зворотної інформації, яку б ми оприлюднили і яка б стала усім у нагоді. Щиро вітаємо усіх з Днем журналіста, хто любить і поважає добре, мудре, порядне, правдиве Слово.                                                                                                                  

Андрій БАБІНЕЦЬ

Вас можуть зацікавити такі матеріали