Чи й далі триватиме безкарне бурштинове свавілля на Поліссі?

Проблема злочинного промислу добування сонячного каменю на теренах поліського краю уже не те, що давно всім відома, а й, навіть, набридла. Бо окрім балаканини і політичних спекуляцій на цій темі, реальних зрушень не відбулось упродовж десятиліть. Більше того, останнім часом нелегальне старательство активізувалось у новій схемі, де «кришувальники» заробляють неймовірно великі гроші на простих людях, котрі наймаються на старательські роботи, не задумуючись, що допомагають злочинцям грабувати свій народ.

Нещодавно на офіційному сайті облради з’явився цікавий проект рішення, позитивне ухвалення якого може нарешті повернути ситуацію у цивілізоване русло. Йдеться про погодження надання надр у користування ТОВ «Технобуд» з метою видобування бурштину на північно-східній частині Федорівської ділянки Клесівського родовища, що знаходиться у Сарненському районі.

Варто зауважити, що цей проект – фінальний етап величезної бюрократичної роботи, яку провадили з 2016 року, аби дотриматись численних вимог чинного законодавства. І вперше на отримання ліцензії претендує один з найбільших платників податків області – підприємство із багаторічною позитивною репутацією. За словами керівництва підприємства, успішний результат цього процесу став можливим за підтримки багатьох представників Уряду та авторитетних неурядових організацій, і, нарешті, прийшов час облраді висловити свою позицію щодо легалізації видобування бурштину.

Виникає логічне запитання: чому успішне підприємство європейського зразка, лідер щебенедобувної галузі у нашій державі взагалі цікавиться таким видом робіт? Відповідь буде зрозумілою насамперед роботодавцям північних районів Рівненщини, які вже давно відчули кадровий голод через непостійність працівників, котрі можуть без попередження і будь-яких пояснень не вийти на роботу просто тому, що «дали зелену вулицю» на клондайку. І полягає ця відповідь у тому, що будь-яке виробництво (у тому числі і видобуток бурштину) повинно мати виключно цивілізовані і законні рамки, де люди працюють постійно, за офіційну зарплату із усіма відрахуваннями і, як наслідок, соціальними гарантіями. Крім того, на значній площі, де за ліцензією має право провадити безпосередню діяльність «Технобуд», потенційно може зайняти інша, нікому невідома господарююча структура, яка переслідує загарбницькі цілі і може зашкодити процесу послідовної розробки щебеневого кар’єру. Ця структура теж намагається оформити дозвільну документацію на видобування бурштину на Федорівській ділянці Клесівського родовища бурштину, площа якої частково накладається на ліцензійну площу Клесівського-VI родовища гранітів та на площу відвального господарства кар’єру.

Натомість, керівництво «Технобуду» реалізовує передовсім соціальну місію і, як доказ, у своїх намірах підтверджує не лише інвестиційними угодами на багато мільйонів, а й готове спрямувати отриманий прибуток від видобування бурштину на соціальні проекти. Це зважене рішення керівництва, а не прояв наївності чи некомпетентності, оскільки основна мета на цьому шляху – забезпечення правопорядку навколо підприємства та турбота про потреби місцевих територіальних громад. Зокрема, нині опрацьовують проект будівництва соціального житла та об’єктів інфраструктури на території Сарненського району (смт. Клесів та с. Чудель), який вже знаходиться на стадії розробки містобудівної документації.

Депутатам облради пропонується проголосувати за прозоре узаконене добування бурштину, за відсутність «закулісних» інтриг, підкилимних «домовленостей» комерційного характеру в обмін на дозволи і погодження. Адже на «Технобуді» діяльність організовують так, як того вимагає європейська практика господарювання, виключно в правовому полі та з високою культурою організації виробничих процесів і запрошують на роботу місцеве населення.

Отож, Клесівського кар’єру «Технобуд» видобування бурштину є швидше вимушеною і факультативною діяльністю, тому не розглядається в якості основного джерела отримання прибутку. Разом з тим, власники виробничих потужностей, у разі ухвалення позитивного рішення, готові інвестувати величезні суми не лише для організації видобутку сировини, а й обробки та виробництва готової продукції із бурштину для експорту у найбільші країни-споживачі. Об’єм інвестицій у відповідне обладнання складе десятки мільйонів гривень. Очікується концентрація прибутків на місці, без звичних теперішніх прихованих злочинних схем, що відводять основні гроші за кордон.

Нарешті маємо безпрецедентно прозорий проект – як реальний шанс зробити вагомий крок на шляху впорядкування незаконної старательської бурштинової вакханалії на Поліссі. Сподіваємось, що обласні депутати свідомо оцінюють всю серйозність наболілих проблем і власною відповідальністю, під час голосування, висловлять позицію сотень тисяч своїх виборців – жителів північних районів Рівненщини. Голосування й прийняття рішення за цей проект стане показовим і стане зрозуміло, чи зацікавлені обласні депутати у легалізації видобування бурштину.

Тож дев’ятнадцята сесія Рівненської обласної ради 27 липня має вирішити: бути легальному видобутку бурштину, чи й далі триватиме безкарне свавілля на Поліссі?

Юрій ПРОЗАПАС

Вас можуть зацікавити такі матеріали