Григорій Таргонський «Ми відходимо від авторитаризму вчителя у класі»

Днями міністр освіти і науки України Лілія Гриневич сказала, що цього року на реалізацію закону про Нову Українську Школу держава заклала близько 1 млрд грн – це найбільша сума, що виділялася на освіту протягом років незалежності. Скільки із цієї суми припало Рівненщині і що вкладається у поняття «нова школа» дізнавався наш кореспондент у начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Григорія Таргонського.

– Григорію Миколайовичу, так скільки припало нашій області від «загальнодержавного пирога»?

– Із 1 вересня усі першокласники, а таких у нашій області назбиралося на більше ніж 900 класів, розпочнуть навчання за новими стандартами та за програмою «Нова українська школа». Ця програма була успішно апробована у 100 українських школах. Зокрема у чотирьох на Рівненщині: Рівненській ЗОШ І-ІІІ ст.№18, Дубенській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Великоомелянській ЗОШ І-ІІІ ст. (Рівненський район) та Рокитнівській опорній школі №3. На Рівненщину вже надійшло 57 млн грн. З цієї суми 40 млн грн. пішло на закупівлю нових парт, комп’ютерного обладнання, дидактичних матеріалів, а 17 млн грн скеровано на перепідготовку педагогічних працівників. На сьогодні 95 % вчителів початкових класів та вчителі окремих предметів (іноземна мова, фізична культура, мистецтво – авт.), які працюватимуть із першокласниками, пройшли перепідготовку, адже буде реалізовуватися абсолютно нова програма. Крім того, держава пішла на безпрецедентний крок й для підвищення мотивації педагогічної праці, підвищила зарплатню вчителям на два тарифних розряди. І у відповідь чекає від педагогів належної віддачі. Щодо підручників. Новими навчальними посібниками стовідсотково будуть забезпечені перші, п’яті та десяті класи. Вони друкуються за кошти державного бюджету.

– У чому саме новизна цієї програми?

– Змінюються концептуальні підходи до освітнього процесу. Якщо раніше головна візія була «напхати» у голову дитині знання, які дуже часто у подальшому навчанні чи житті вона не використовувала, то відтепер педагоги працюватимуть над тим, щоб навчити особистість вчитися протягом усього життя. Ті програми (а там є по 23 і більше предметів – авт.), за якими нині вчаться діти – перенасичені зайвою інформацією і дуже часто учні випускних класів почуваються виснаженими. Тож дуже часто учні зосереджують свої зусилля на 4-5 предметах, знання з яких їм потрібні будуть на ЗНО, а решту ігнорують. Другий аспект: після того, як першокласник через кілька місяців втрачає інтерес до навчання, батьки примушують дітей ходити до школи. Тож, Нова українська школа покликана мотивувати учнів до  оволодівання знаннями. Я покладаю великі надії на освітню реформу, бо саме в експериментальних класах вищеназваних шкіл бачив, хороші результати освітнього процесу. Ми відходимо від авторитаризму вчителя у класі. Це людина, яка покликана розвивати юну особистість і має працювати на партнерських позиціях як з дітьми так і їхніми батьками. І тут свою позитивну роль відіграють на перший погляд чимало незначних моментів, як, наприклад, одномісні парти, які можна поставити не рядами, а півколом чи згуртувати кількох учнів у єдиний колектив. Навчання відбуватиметься в ігровій формі і тема, що вивчатиметься, буде розвиватися на усіх уроках. Наприклад, знайомство зі школою. Цій темі будуть присвячені і уроки читання, і математики, і фізичного виховання, і співи, і малювання.

– Трохи відійду від теми і, користуючись моментом, запитаю, а як буде реалізовуватися освітянська реформа у Млинові, де педагоги гуманітарної гімназії противляться об’єднанню із опорною ЗОШ І-ІІІ ст. №3?

– Ви, мабуть, маєте на увазі чи відбудеться злиття цих двох навчальних закладів? Очевидно, що так, відбудеться. Поясню чому. У Млинівській ОТГ справді не вистачає 6 млн 200 тис грн. на освіту у цьому році. І врегулювати ситуацію можна лише провівши оптимізацію навчальних закладів. Право здійснювати заходи із оптимізації законом надано виключно ОТГ, яке є власником комунальних закладів на його території. По мережі там було 36 зайвих класів. На сьогодні внаслідок оптимізації 5 сільських шкіл було скорочено 11 класів. Залишилося ще 25 так званих зайвих класів. Якщо у самому Млинові скоротять 13, а це – повнокомплектна школа, то залишиться скоротити ще 12 у сільській місцевості. Але провести усю оптимізацію тільки за рахунок сільських шкіл не можна. І це працівники гуманітарної гімназії мають зрозуміти. У мене склалося враження, що емоції педагогів гімназії підігріваються кимось, хто поза колективом.

Повертаючись до теми нашої розмови хочу агітувати усіх учасників освітнього процесу та батьків – будьте нашими партнерами у створенні Нової Української Школи. Адже нова програма покликана створити нову українську еліту.

Розмовляла Ліда ПОЛЬОВА

Вас можуть зацікавити такі матеріали