Там, де витав дух українського християнства

Історія нашої держави має на собі відтінки різних подій. І ми, як не крути, творимо те, що у майбутньому будуть називати закам’янілим минулим, так, як зараз ми називаємо період князів та козаків.

Колись всі боялися грому, бо вважали, що це небесна кара за погані вчинки. Зараз ми знаємо все про ці явища і сміємося із наших пращурів. Хоча, деякі люди і досі вірять в те, що Бог гнівається на нас, тому малює на небі геометричні блискавки. Важко уявити, що було б з нами, якби князь Володимир у 988 році не хрестив Київську Русь. Помилково вважати, що Володимир був першим, хто приніс християнство на наші землі. Як мінімум, варто згадати рівноапостольну Ольгу, яка теж встигла прийняти цю віру. Та й про віросповідання Аскольда, який був задовго до Хрещення Русі, теж ходить багато чуток.

– Прийняття християнства створило Русь, як державу тому, що це, з одного боку, державна релігія, а з іншого – бюрократична структура. Ця структура принесла до нас писемність та книжну культуру, які теж є дуже важливими. Русь почала перетворюватися на далеко не схожу сучасну державу. Тож прийняття християнства – це найвизначніший цивілізаційний вибір в історії Русі, – пояснює історик і політолог Андрій Плахонін.

Це свято було засновано 25 липня 2008 року указом колишнього президента Віктора Ющенка. Тодішній глава держави підкреслив значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства.

Щороку в Києві проходить урочиста хресна хода з величезною кількістю людей з усієї країни. Цьогоріч віряни відзначили 1030-річчя з моменту Хрещення Русі. На роковому святі відбулося немало подій. Голова Київського Патріархату стояв поруч з патріархом Московського. Таке трапляється чи не раз на рік. Бо поза святом Філарет – відлучений від церкви в російській єпархії. А Онуфрій категорично проти створення Української помісної православної церкви. Втім, у 1030-ту річницю Хрещення Київської Русі, об’єдналися. Разом із дружиною до хресної ходи долучився і Петро Порошенко. Президент згадав про необхідність надання українській православній церкві Томосу більше з політичного погляду, ніж з релігійного, добавив, що це утвердить незалежність нашої держави.

Для комфорту проведення заходу, близько п’яти тисяч правоохоронців були залучені до перекриття майже всього центра Києва, щоб автомобілі не заважали вірянам йти хресною ходою. В поліції вже підрахували: за попередніми даними у ході взяли участь 65 тисяч українців.

Надзвичайна атмосфера трималася кожну хвилину, але найбільше вражень можна було отримати підійшовши до Володимирсьої гірки, після Богослужіння у Володимирському соборі. Тисячі людей у вишиванках йшли посміхаючись, тримали в руках прапори. Деякі колони співали гімн України, або ж одну із церковних пісень.

– Ви подивіться, який витає дух українців, українського народу, державності, української православної церкви! Ми зібралися тут для того, щоб помолитися Богу за мир у нашій державі і підтримати ідею єдності. Щоб наші церкви, які зараз розділені об’єдналися в єдине ціле, – пояснює Володимир, учасник ходи.

Всі присутні на такому величному святі об’єдналися в єдине ціле. Кожен хоче кращого не лише для себе, а для нашої України. Варто зазначити, що цьогоріч Київ відвідали не лише сусідні області, а вся Україна. Навіть були гості з Білорусії та Польщі.

– Кожна людина повинна себе ідентифікувати, і, ми – українці, повинні мати одну мову, одну церкву, одну державу. Тоді ми будемо нацією, – ділиться думкою київлянка Вікторія.

Українцями справді можна пишатися. Хоча не все так добре, як хотілося б, але сподіваємося, що наступну річницю ми проведемо вже з єдиною церквою, і з більшою кількістю почесних гостей.

Ярослава ЦИМОЩУК

Вас можуть зацікавити такі матеріали