Віталій Сухович: «У лісівничій галузі нашого краю працюють висококваліфіковані фахівці. І вони варті поваги від суспільства»

– Віталію, Миколайовичу, з яким настроєм ви підходите до професійного свята?

– Буду відвертим – з двояким. З однієї сторони лісівники краю виконують всі покладенні на них зобов’язання, сплачують справно всезростаючі податки. Росте і добробут працівників лісгоспів. Нині середня заробітна плата становить по галузі більше 12 тисяч гривень. Зменшилась кількість незаконних рубок. Наші підприємства є у багатьох населених пунктах базо утворюючими, завдяки яким здійснюються соціально-економічні перетворення на місцях. Ми відгукуємось на всі звернення громади і влади коли треба комусь допомогти: чи то на потреби АТО, чи комусь з немічних. Практично на нас покладено фінансовий тягар допомагати лісівникам сходу та півдня України. Однак законотворці видають закони, які все більше «обрізають крила» нашій галузі. Нещодавно я був у Львові, де один професор сказав: «Не розумію для чого різати курку, яка несе золоті яйця». Нині з усього заробленого ми платимо 75% податків. Тепер якщо ми заплатимо ще й податок на землю, то у нас нічого не залишиться на відтворення виробництва та заробітну плату. Тим більше, що вже віддаємо рентну плату та кошти за лісовідтворення. Нині ми маємо 800 тисяч гектарів землі. Якщо місцеві органи влади введуть 5-відсоткову плату за цю землю, то доведеться заплатити 160-170 мільйонів гривень. Для деяких держлісгоспів складеться критична ситуація. Я маю на увазі той Закон України під №2497-VІІІ, який прийняла Верховна Рада 15 серпня цього року. І який зобов’язує лісові господарства платити ще й за землю, де ростуть ліси. Уже зараз у четвертому кварталі треба проводити аукціон. І, вочевидь, лісівники змушені будуть включати у ціну лісу новий податок на землю. Важко передбачити результати аукціону, адже поки що споживач має чималі запаси деревини за нижчу ціну.

– Ще не так давно лісівники дружно стали на свій захист проти концесії. Ваше ставлення до такої форми керування структурами держлісгоспів?

– Я нещодавно вивчав систему ведення лісового господарства в Австрії та Словенії. У Словенії є концесія. Але вони повертаються до попередньої форми правління. Вона себе не оправдала. У нас близька до ідеальної система та структура управління і не треба її ламати. Треба лише більше довіряти працівнику лісу. Дати йому, як фахівцю, самому вирішувати рубати чи не рубати ліс. Щось схоже уже є в сусідніх державах – Польщі та Білорусії.

– Віталію Миколайовичу, досвіду управлінця у лісовому господарстві вам не позичати. Однак працювати начальником великого правління значно масштабніше. Як ви встигаєте? Наскільки вам допомагає ваша команда?

– Звичайно, один у полі не воїн. Так і у лісі. У нашій команді фахівці високого рівня. Виконується чимало ефективної роботи. Ми адаптовуємось до нових викликів, які є в нашій державі. Бачимо, що треба змінювати свою діяльність, бо внутрішній ринок не готовий приймати лише сировину. Тому вирішили зайнятися ще й переробкою деревини самим. Проведено кілька виїзних нарад з участю керівників Агентства та області. Вони схвалили наше рішення про створення цехів з переробки лісосировини. Сподіваюсь, що уже в жовтні запрацюють такі цехи у Костополі та Сосновому. І на цьому ми зупинятись не будемо. Подібні цехи збудуємо ще хоча би у 2-3 держлісгоспах.

– Із вашим приходом у багатьох держлісгоспах на чолі стали нові керівники. Чи задоволені ви їхньою роботою?

– На мій погляд, зміни потрібно робити систематично. Адже йдуть зміни поколінь. Ми довірили керівництво кількома держлісгоспами новим молодим кадрам, які були у резерві. Вони добре знають лісівничу справу. Адже і до цього працювали на високих посадах у нашій галузі. З ними підписані контракти на рік. І ми побачимо хто як справляється. Нині проходить реформування держлісгоспів у Володимирці та Рафалівці. Поки що я бачу, що всі молоді керівники справляються з поставленими завданнями. Вони мислять по сучасному, діють оперативно та конкретно, їх поважають у колективах.

– Ваші побажання з нагоди Дня працівника лісу своїм колегам.

– Хотілося б, щоб у суспільстві змінилося ставлення до працівників лісу. Щоб люди побачили скільки насправді доброго робить наша галузь для громади. Я переконаний – у лісівничій галузі нашого краю працюють справжні порядні фахівці, які варті поваги суспільства. Насамперед мирного всім неба, міцного здоров’я, уміння витримати складні виклики, які є нині у нашій державі. Удачі, достатку і гарного святкового настрою.

Андрій БАБІНЕЦЬ

Вас можуть зацікавити такі матеріали