Школа, де навчають добра і любові

Український журналістський фонд та Благодій фонд Олександра Шевченка оголосив конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!». Сам О. Шевченко через свій Фонд реалізовує чимало заходів по благочинності. (Матеріали для конкурсу позначені рубрикою “Благодійність”).

Серед чималої кількості різноманітних автомобілів, що снують вулицями міста, вам напевно не раз впадали в око авто з написом Mission Without Borders. Це не якісь заїжджі, а місцеві автомашини. Адже в Сарнах діє філія Міжнародного благодійного фонду «Глорія» та корпорації «Братерство без кордонів» (керівник-координатор В.П.Хомич).

Благодійність у більшості з нас асоціюється з поняттям матеріальної допомоги. Справді, тут надають матеріальну допомогу для соціально-вразливих верств населення. Але мало хто знає, що це лише мізерна частинка роботи Місії – її діяльність спрямована на задоволення не лише матеріальних, але й духовних потреб. Тут реалізовують ще багато проектів, як ось: навчання молоді робітничих професій – швачки, кравці, кухарі-кулінари, оператори комп’ютерного набору (між іншим – юнаки та дівчата тут же проживають і харчуються протягом навчання). Реалізовують ще й такі проекти, як «Діти сироти», проведення літніх наметових таборів. Ще одним із проектів є зініційована Володимиром Пилиповичем в рамках радіопроекту «Дорога до храму» авторська християнська радіопередача «Собори душ. Діалоги», яку двічі на тиждень з нетерпінням чекають, за яку дуже дякують жителі навіть найвіддаленіших куточків північних районів області. Нещодавно цьому проекту виповнилось 10 років. Такі проекти сприяють відродженню духовності нашого народу. А це так потрібно, бо, як відмітив у нашій бесіді Олексій Лавор, «з відродженням духовності в Україні почалося і відродження економіки».

Майбутнє кожної країни – її діти. Отож в Місії пріоритетним завданням вважають задоволення матеріальних, духовних, освітніх та емоційних потреб дітей. Благодійний фонд організував дитячу недільну школу (натхненник і ініціатор Володимир Хомич, а відповідальний за роботу школи – Олексій Лавор).

«Під крилом» у Олексія Федоровича працює злагоджений тандем безмежно закоханих у свою справу вчителів – Валентина Петрівна Бігун і Лілія Йосипівна Кусковець. Щоб збагнути наскільки їм це близьке і дороге, варто було лише побачити як блищать їх очі, коли дівчата розповідали про свою роботу і дітей. Валентина – випускниця Сарненського педколеджу, наразі студентка ІV курсу РДГУ.

– А я не маю педагогічної освіти, – каже Ліля, – я просто дуже полюбляю працювати з дітьми.

Зараз у школі навчаються більше шести десятків дітей – два класи – один до 10 років (є навіть трирічні), другий – від 10 до 14 років. Тут нема оцінок, як у звичайній школі, класичних чи домашніх завдань – все робиться під час заняття, яке триває годину – це довше, ніж урок у звичайній школі. Але діти не чекають перерви, не бавляться смартфонами, бо їм цікаво.

У Сарнах є близько двох десятків конфесій. При багатьох є й свої недільні школи. А от недільна школа при Місії – міжконфесійна. Вона є ніби зразком клітинки суспільства – тут нема ніякого протистояння, суперечностей, ворожнечі, непорозуміння на релігійній основі. Можете привести сюди своїх дітей чи онуків – вас радо приймуть, неважливо якого ви віросповідання, віруючий, чи не віруючий.

Нічого і ніхто не з’являється на землі просто так. Жартуємо, що «щука в ставку – щоб карась не дрімав». Говоримо, що ластівка на крилах весну приносить. Срібна намистинка прохолодної роси на пелюстці квітки – щоб відродити її, зів’ялу від полуденної спеки. А квітка ця – щоб милувати око та ще може для того, аби зцілити когось від недуги. А ви, читачі, замислювались для чого ви прийшли у цей світ? Знаєте свою місію? Тож поспішайте чесно її виконати.

Тамара СТАНКОВА.

Вас можуть зацікавити такі матеріали