Руслан Сивий: «Реформи – це сміливість помножена на відповідальність»

Руслан Сивий очолює Офіс реформ на Рівненщині з 2015 року. Маловідома структура згодом стає епіцентром децентралізації (ще менш на той час розкрученого слова) в області. Вже за рік очолює Рівненський Центр розвитку місцевого самоврядування, які створені за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» в кожній області. І без ЦРМС сьогодні уявити реформи місцевого самоврядування просто не можливо.

«Людям треба говорити лише те, в що віриш сам»

– Пане Руслане, ви один із перших розпочинали процес децентралізації на Рівненщині. Що стало причиною піти саме у цю сферу?

– Я завжди підтримував передачу повноважень зверху до низу. Як практик, а як колишній голова голова районної адміністрації це постійна практична робота і спілкування з людьми, я бачив, що, з одного боку, це потрібно, а з іншого, виникає багато запитань. Передати повноваження можна. Але ними треба розумно скористатися. Сільські ради дуже не рівнозначні та не рівномірні. І за площею, і за кількістю населення. Тому об’єднання громад, з врахуванням територіальних, історичних, культурних чинників – це те, що Україні було потрібне нагально…

– Розпочинати не страшно було?

– Відповідально. Людям треба говорити лише те, в що віриш сам. Люди відчувають фальш. А ми першопрохідці і ніхто не дасть гарантії, що складеться так і не інакше. Вже сьогодні, до речі, я бачу ці страхи у трохи іншому світлі. Бо тоді перші новоутворені громади не йшли за якимось шаблоном чи правилами – вони самі створювали ці правила. Часто бували ситуації, коли щось ні в законі не прописане, ні в постановах, а працювати треба. Тоді збирали такі наради: Руслан Петрович, порадьте, що робити? Може так чи, може, так? Радилися, приймали рішення і показували іншим – ми зробили так… Й інші вже йшли цим шляхом.

– Як вдалося переконати першопрохідців?

– Я називаю їх – піонери реформ (сміється). Об’єднання – справа добровільна. Принаймні, поки. Переконувати особливо не треба  було, бо зерно впало у благодатний ґрунт і я завжди дякую персонально Сергію Пилипчуку (Бугринська ОТГ), Олегу Гречичу (Бабинська ОТГ), Федору Хлебовичу (Миляцька ОТГ), Василю Гринику (Клесівська ОТГ) та Миколі Костюкевичу (Підлозцівська ОТГ) за сміливість, ентузіазм і ту колосальну роботу, яку вони зробили і роблять далі. Інші йшли своїм шляхом, тому було вже трохи легше. Важливою була і підтримка влади. Віталій Чугунніков, Олексій Муляренко, Ігор Тимошенко, Олександр Корнійчук завжди допомагали і продовжують допомагати  громадам.

– Ви натякнули, що добровільність закінчується? Що буде далі?

– Реформа довела свою спроможність, ефективність  і потрібність . Західні політики та експерти недарма називають її вдалою і всіляко підтримують. Будемо відверті: досягти таких темпів та результатів на основі добровільності не вдавалося в Європі практично нікому. Але попереду нові виклики і процес об’єднання має бути завершеним. І Президент, і Уряд вже відкрито говорять про те, що процес об’єднання закінчиться до чергових місцевих виборів, тобто осені 2020 року. Буде завершено в рамках перспективних планів.

«Громади отримали реальні важелі впливу і реальні кошти»

– У чому успіх?

– Громади отримали реальні важелі впливу і реальні кошти, якими самі можуть розпоряджатися. Бо у Києві чи Рівному не можуть знати краще за жителів Бокійми чи Корнина, що їм треба робити у першу чергу, і що планувати на завтра…

– Наскільки зросли бюджети? Доводилося читати, що більшість громад дотаційні?

– Рівненщина загалом дотаційна область. Громади теж різні, у залежності від географічного  положення, ресурсів тощо. Та кожна з громад цікава по-своєму, і має, я б так сказав, свою певну родзинку. Наприклад, Крупецька та Клеванська мають реверсну дотацію, тобто частину своїх коштів віддають на потреби інших, Клесівська – бездотаційна, у Бугрині реалізуються великі інфраструктурні проекти, у Привільненській добре налагоджена робота по співпраці з іноземними партнерами тощо. Але що їх об’єднує? Насамперед, небайдужість за свої населені пункти і за самих себе. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність і незважаючи на всі труднощі, переконаний, ніхто з вже об’єднаних громад не скаже, що хоче жити як раніше.

Тепер про цифри. У 2014 році власні доходи місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, у 2018 році – понад 230 млрд грн. Ця динаміка зростання місцевих бюджетів і у відсотковому значенні, і в абсолютних цифрах є дуже позитивною. Також зросла доля місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України. Якщо в 2015 році було 45,6%, то вже в 2018 майже 52%.

Візьмемо конкретні громади: Висоцька ОТГ, що об’єднала дві  сільські ради, Висоцьку та Людинську, до об’єднання разом мали власних доходів 2 млн 300 тис грн на рік. За 2018 рік власні надходження склали 7 млн 720 тис грн.

Привільненська ОТГ об’єднала Привільненську та Молодавську сільські ради з власними доходами у 6 млн 857 тис гривень. За 2018 рік вони склали 17 млн 176 тис грн.

До об’єднання у Бабинську ОТГ дві сільради (Бабинська та Рясниківська) разом мали 2 млн 30 тис грн власних доходів. Після об’єднання власні доходи ОТГ у 2016 році склали 4 млн 726 тис грн, у 2017 році – 5млн 507 тис грн (ріст у 2,5 раз лише за власними доходами), у 2018 – 7млн 156 тис. Крім того, у 2016 році громада отримала інфраструктурної субвенції 2млн 598тис 200грн, у 2017 році – 1млн 732тис 600грн. А ще, до громади надійшло базової дотації у 2016 році 1млн 306 тис 900грн, у 2017 році – 1млн 717тис 400грн. Це кошти, які до реформи ніколи не приходили у село. Тепер – це реалії для усіх громад, які вирішили йти шляхом об’єднання.

– Але доводилося чути, що у багатьох громадах кошти використовуються не раціонально. Наприклад багато витрачається на управлінський апарат?

– Якщо вже говорять про великі витрати і рахують гроші, то значить, що ті гроші є (сміється). Якщо серйозно, то громади мусять збільшувати штат, бо збільшується кількість  делегованих  їм повноважень. Тепер вони самостійні у прийняті рішень, але відповідають за освіту, за первинку, за адмінпослуги тощо. І кошти тепер використовуються набагато ефективніше, бо сама громада вирішує, що робити з тими грошима, куди потратити, хто має робити ті чи інші роботи і найголовніше – є колосальна зацікавленість у якості виконання робіт, бо ж для себе.

«Основна мета – наближення послуг до людей»

– Реформа місцевого самоврядування завершиться із завершенням процесу об’єднання?

– Ні в якому разі. Попереду реалізація секторальних реформ. Освіта, медицина, надання соціальних та адміністративних послуг, центри безпеки – громади мають повноцінною живою структурою, де б мешканцям було комфортно. Основна мета – наближення послуг до людей. І якість цих послуг.

– Як працюватиме ЦРМС?

– Центри розвитку місцевого самоврядування – структури унікальні. Тут зібрані кваліфіковані експерти з різних напрямків, які проходять ретельний відбір Програмою (тести, співбесіди), і основне завдання яких – допомагати органам місцевого самоврядування. Наприклад, у  нашому Центрі працюють радники з питань децентралізації, місцевих бюджетів, регіонального розвитку, комунікації,  просторового планування та надання адмінпослуг. Тільки у минулому році нами проведено майже 200 різноманітних заходів (семінари, конференції, круглі столи тощо), в яких взяли участь більше 4 тисяч учасників. А ще стільки ж консультацій (більшість виїзні) для громад області.

Європейські партнери, керівництво держави на всіх рівнях відзначають успішний вклад Програми «U-LEAD з Європою» у реформуванні України, тому накопичений нами досвід і зроблений у розвиток громад вклад буде ефективно використаний і надалі.

– Зараз багато говорять про зміни терустрою України…

– Ми проводили вже масштабний форум, на якому спільно з київськими експертами, обговорювали майбутнє районів. Є вже у Верховній Раді законопроекти, які передбачають укрупнення районів, ліквідацію держадміністрацій і повернення до виконкомів рад. Якщо брати Рівненщину, то скоріш за все буде три райони, що відповідає госпітальним округам. А основою районів будуть об’єднані громади. До цього процесу ми маємо готуватися, провести широке обговорення, щоб було чітке розуміння того, які повноваження на якому рівні повинні бути.

– І на завершення, для вишеньки на торті – що з проектом «Велике Рівне»?

– Поки він не реалізований. Причин багато. Очевидно, не всі до кінця розуміють чи не хочуть розуміти переваги такого об’єднання. Громади навколишніх сіл пішли вже своїм шляхом (Корнин, Шпанів, Олександрія, Дядьковичі) і ми їм всіляко допомагаємо на цьому шляху. Але ще не все втрачено і з приєднанням до обласного центру. Скажу так: активним громадянам потрібно бути ще активнішими і треба вміти шукати компроміси. Це об’єднання було б вигідне усім.

Ольга Мельник

Вас можуть зацікавити такі матеріали