Художник і війна

Днями в Київському Музеї книги та друкарства, що розташований на території Києво-Печерської лаври, відкрили виставку «Жити… Історії війни». На ній представлені книжки про війну та художні роботи дубровичанина Юрія Колесника. Виставка нагадує суспільству про війну, яка точиться за землі і душі українців уже протягом п’яти років. Вона змінює долі людей. Почуття і переживання людей, що пройшли війну, часто знаходять вихід у мистецтві, стаючи рядками книжок, мазками картин або куплетами пісень.

Юрій Колесник, позивний «Явір», народився 22 березня 1994 року в Дубровиці у багатодітній родині. У місцевому професійному ліцеї здобув спеціальність муляра-штукатура, однак вирішив, як і його дід Володимир, вояк УПА, присвятити себе захисту України. У 2013-му Юрій підписав контракт і пішов на військову службу в ЗСУ. У складі 80-ї окремої аеромобільної бригади брав участь у боях за Луганський аеропорт, пройшов «Іловайський котел». У 2014 році був контужений. Після повернення з фронту хлопець вступив до Академії сухопутних військ у Львові, а згодом знову відправився на схід та виконував бойові завдання у Луганській та Донецькій областях. 29 листопада 2015 р. Юрій Колесник був нагороджений медаллю МО «Захиснику Вітчизни». Його життя обірвалося 23 жовтня 2017 р. біля села Богданівка Волновахського району. Посмертно Юрій Колесник нагороджений орденом «За мужність».

Юрій поєднував у собі чесність та справедливість, мужність та любов до своєї рідної землі. Мудрий не по літах, він чітко знав чого хоче в житті і від життя, і ніколи не шукав легких шляхів. У творах Юрія проявлявся незламний дух свободи та бачення художника, лірика та містика, що поєднані з глибоким філософським змістом твору.

Родина Колесників дуже талановита. Батько Юрія – Олександр Володимирович – художник. Він навчався у видатних митців України та за її межами. Сестра героя, Зіна – професійний художник.

– Юра з дитинства вбирав у себе той мистецький дух, що витав у нашому домі, – розповідає мама Валентина Василівна. – Коли батько писав картини, він сидів поруч, висловлював свої думки, робив зауваження. Юра не пішов навчатися на художника, але мав талант від Бога. І серед наших дітей він був найталановитішим. Думаю, сам Господь сподобив, щоб виставка його картин пройшла у такому святому місці – Києво-Печерській лаврі. Відкриття виставки пройшло так тепло й душевно… Ніби в родині. Народний артист України, лірник Тарас Компаніченко щемливо співав про війну. Прийшло багато знаних в Україні людей, в тому числі народний депутат Василь Яніцький. Щира вдячність усім за підтримку й організацію цього заходу. Особлива подяка волонтерці зі Львова Оксані Козинкевич, яка провела таку ж виставку у Львові в минулому році, в Музеї найдавніших пам’яток Львова (Храм Івана Хрестителя), а зараз організувала показ картин у Києві. Вона знала особисто нашого Юру і планувала виставку його творів ще за його життя.

Багато творів молодий художник не встиг завершити. «Тату, мамо, сестро, завершіть ці роботи, якщо зі мною щось станеться. Я йтиму до кінця, до перемоги!», – просив «Явір». І рідні виконали його прохання: всі роботи були закінчені, оздоблені шматками тканини з його форми, набоями та іншими боєприпасами.

Побратими загиблого Героя розповідають, що кожну вільну хвилину Юрій малював. Він займався татуюванням на прохання побратимів. Його роботи вирізняються патріотичністю, духовністю, українством.

Олександр Володимирович розповідає, що син у своїх творах передавав власні переживання й почуття:

– На одному із полотен ми бачимо зображення двох білосніжних крил, обгорілих червоних та чорних ніг – це він зображує себе пораненим, що виривається з вогняного пекла з-під залпів «Градів» під містом Щастя. А в другій стороні цієї картини видніється розкіш, що панує на мирній землі – ось він, сенс його робіт. У нього на очах живими факелами горіли побратими, земля перетворювалась на попіл. На його руках помирали тяжко поранені бойові друзі. Юру часто викликали, аби розпізнати своїх побратимів за «тату» на їх тілах.

Батьки Героя дякують за підтримку та повагу до їхнього сина й родини з боку народного депутата України Василя Яніцького, керівництва району в особі Миколи Петрушка та Миколи Кухарця, міського голови Богдана Микульського. Щиро співчуваючи батькам, я не перестаю дивуватися, як Господь дарує їм сили й натхнення, щоб вони донесли творчість своєї дитини до людей. Вони знають, що жертва сина – не марна, що скоро постане та щаслива Україна, за яку він віддав своє молоде життя.

Виставка «Жити… Історії війни» діє в Музеї книги і друкарства України за адресою м. Київ, вул. Лаврська 9, корп.9 щодня, крім вівторка, з 15 березня по 15 квітня 2019р. Усі, хто має можливість, можуть відвідати виставку Юрія Колесника, тим самим ще раз вклонитися пам’яті Патріота та Художника.

Оксана СЛОБОДЗЯН

Вас можуть зацікавити такі матеріали