Віктор Щербачук: «Нам пора братися за будівництво екологічної держави»

Нещодавно генеральний директор Товариств «Деденс Агро» та «Ріттер Біо Агро» Віктор Щербачук отримав державну нагороду – орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Її вручив на нараді сільгоспвиробників заступник голови облдержадміністрації Ігор Тимошенко (про це писала наша газета у минулому номері).

Віктор Миколайович, подякувавши за нагороду зауважив: «Цю нагороду я сприймаю як зміну акцентів у державі на сільгоспвиробництво». Він мав на увазі те, що влада нарешті починає звертати увагу на вирощування органічної продукції. Компанії «Деденс Агро» та «Ріттер Біо Агро» є найпотужнішими у нашому краї, які вирощують органічну продукцію. серед них: озиму пшеницю, сою, соняшник, овес, чечевицю, кукурудзу, цукровий буряк, полуницю та малину. Зокрема, торік зібрали 6,5 тисяч тонн зернових, 4 тисячі тонн бобових, понад 300 тонн олійних культур. Ось уже два роки підряд тут вирощують цукровий буряк без мінеральних добрив та засобів захисту. Таким чином отримали екологічно чистий цукор. Його залюбки закупили у Німеччині. Сюди, здебільшого йдуть і наші екологічно чисті полуниця і малина. Власне, одна із назв Компаній названа на честь пана Мартіна Ріттера, який був консультантом у міністра сільського господарства у Німеччині. Саме німецькі інвестори й вклали свої кошти на вирощування органічної продукції на родючих землях Гощанського району Рівненщини. Очолює ці Компанії кандидат сільськогосподарських наук Віктор Миколайович Щербачук, який достеменно вивчив менеджмент та організацію виробництва органічної продукції. Сьогодні пропонуємо читачам з ним інтерв’ю, в якому торкаємось питань вирощування органічної продукції, а також екологічних проблем, які тісно пов’язані з цим виробництвом. Вирощування органічної продукції дуже затратне. Але місцеве населення в цьому отримало свої плюси, бо їх масово залучають до роботи, а також мають навколо своїх сіл чисті лани без хімічної обробки.

– Чому так важливо вживати органічну продукцію?

– Якщо ви проаналізуєте стан здоров’я в нинішнього покоління і покоління наших батьків, яке набагато менше споживало м’яса, риби, то ви все одно побачите, що колишні покоління були здоровіші. Чому? Та тому, що вони споживали набагато більше органічної продукції. Ті покоління не знали що таке ГМО. Вважаю, що втручання в геном рослин – це погана ідея, яка в майбутньому позначатиметься на організмі тих, хто споживає такі продукти. Є обґрунтовані підозри, що уже тепер широке поширення ракових хвороб – внаслідок широкого розповсюдження продукції з використанням ГМО. Маючи такий багатий земельний ресурс, який є у нашій Україні, далі не допустимо травити людей хімією, особливо підростаюче покоління.

– Очевидно, саме за кордоном дійшли до висновку, що їсти органічну продукцію означає бути здоровішим.

– У Євросоюзі діє дуже суворе законодавство щодо органічного виробництва, яке передбачає чіткі правила виробництва, маркування і контролю над якістю екологічно чистої продукції та захист споживача, в тім числі й інформування покупців про органічну продукцію, методів її виробництва й користування для здоров’я та життя людини.

– А як ви бачите поступовий перехід на вирощування екологічно чистої продукції в Україні?

– Це має бути цілий комплекс заходів, починаючи з законодавства, яке би стимулювало сільгосппідприємства для вирощування органічної продукції, до широкої інформації населення, яке на власних присадибних ділянках мало би також займатися вирощуванням такої продукції. У нас уже є створені поодинокі Клуби органічного землеробства, де збираються люди за інтересами. Звичайно, там не завжди достеменно знають як боротися без пестицидів з бур’янами, які сорти у нас більш районовані, що необхідно зробити, аби поле було органічно чисте. А для цього треба два-три роки, аби після насичення ґрунту різними мінеральними добривами та засобами захисту почистити поле сидератами, провести потім скрупульозні аналізи ґрунту і лише тоді вирішити, що садити-сіяти на ньому. Наші спеціалісти готові надавати консультаційну допомогу подібним клубам. І чим більше буде таких товариств, тим зростають можливості перевтілити їх у кооперативи, які могли б не тільки вирощувати, а й реалізовувати органічно чисту продукцію.

– Вплив людини на природу аж надто великий. І неможливо мати органічно чистих огірка чи картоплі, якщо буде забруднене середовище…

– Абсолютно погоджуюсь. Ми якось за політикою і економікою стали не помічати того, що є найближче до нас – навколишнє середовище. А це поняття передбачає широкий спектр та масштаби куди входять повітря, вода, енергетика.

– У Концепції екологічної політики і безпеки України, яку розробили науковці одного з кандидатів на президентський пост прочитав, що наша держава є екологічно однією з найбрудніших країн Європи і займає 9-те місце в світі за смертністю від забрудненого атмосферного повітря.

– А це тому, що у нас дуже мало дбають про альтернативні джерела енергії. Скажімо, у Данії мають 42, у Фінляндії – 35 відсотків альтернативних джерел енергії. Тобто, там використовують сонячну, вітрову енергію. А у нас основною залишається атомна енергетика. Звичайно, вона має найнижчу собівартість. Підраховано, що її собівартість складає 0,42 грн за кВт/год. А сонячна майже гривню. Однак нещодавно в Німеччині урядовці заявили, що до 2021 року планують відмовитися від атомної енергетики і перейти на альтернативні джерела енергії. Європа активно працює над виготовленням електромобілів, що також суттєво почистить атмосферу.

– З цього приводу хотів вас запитати про ставлення до будівництва третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. Адже майже усі ваші землі входять в 50-ти кілометрову зону ХАЕС.

– Наскільки я начитаний, відповідно до Енергетичної стратегії України пріоритетними напрямками енергетики залишається експлуатація енергоблоків атомних станцій. Скажімо, мене більше хвилює той факт, що будуть продовжувати терміни експлуатації енергоблоків. Хто може з упевненістю сказати про безпечність таких заходів? То вже, можливо, краще будувати нові енергоблоки на досконаліших технологіях?

– Останнім часом ми помітили значні зміни у кліматі. Особливо помічається зменшення кількості опадів, а, отже, й виснаження джерел прісної води…

– Пригадуєте, як вже на початку травня минулого року ми з вами побували на наших полях і бачили, що озимі зернові вже у той час набирали форми колоска, коли в попередні роки стебло ще лише проходило активну вегетацію. Справді, хлібороби втрачають значну кількість врожаїв через засушливість наших ґрунтів. І причинами тут є не лише менша кількість опадів, але й екологічне забруднення річок, водоймищ чи просто джерел. А ще у цьому водному балансі ми спостерігаємо викиди хімікатів та багато іншої нечисті. Водоймища, на жаль, потрапили в число тих екологічних секонд-хендів, тобто сміттєзвалищ, яких у нас десятки тисяч. У розвинених країнах уже давно сортується і переробляють сміття. Тож, будівництво екологічної держави без таких заходів також неможливе. Будівництво заводів з переробки твердих побутових відходів могло б давати нам теплову енергію, яку можна було б використовувати на потреби людей.

– Отже…

– Отже, для того, щоби виготовляти та споживати екологічно чисту продукцію маємо боротися і за чисте довкілля, і за екологічно безпечну енергетику.

Андрій БАБІНЕЦЬ

Вас можуть зацікавити такі матеріали