Сміття повно. А де переробний завод?

На Рівненському сміттєзвалищі, що в приміському селі Бармаки, знову виникла пожежа. Загоряння сміття там сталося на площі майже 700 метрів квадратних. До речі, загалом полігон має площу 21 гектар. Дим і характерні запахи було чути у навколишніх селах і навіть у Рівному.
– До нас за допомогою звернулись комунальники. Отож на сміттєзвалищі працювало 4 спецавтомобілі і 18 рятувальників, від “КАТП-1728”, яке експлуатує звалище, бульдозер, 2 одиниці спецтехніки і 4 співробітники, а також 4 «поливки» зі шляхово-експлуатаційного управління і тресту зеленого господарства, – говорить директор КАТП Ростислав Кралюк. – Тож ситуація перебувала під контролем. Поширення вогню не було допущено.
Стан на місці рятувальники моніторили з квадрокаптера : слідкували за напрямком вітру, відповідно, і за напрямком руху пожежі.
Воду доводилося підвозити з сусіднього сміттєпереробного заводу, адже водогону там немає.
Найвірогіднішою версією виникнення пожежі є навмисний підпал. Камера спостереження зафіксувала двох підозрілих осіб, які, швидше всього його і здійснили.
Тим часом у зв’язку з пожежею на міському сміттєзвалищі спеціалісти обласного лабораторного центру провели моніторинг стану атмосферного повітря в Рівному, селах Бармаки і Великий Житин.
Продовжує керівник центру Роман Сафонов:

  • Забруднюючі речовини, що ми їх визначали: сірчистий ангідрид, діоксид азоту, аміак , фенол, формальдегід, сажа, сірководень та оксид вуглецю.
    Перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин (ГДКШР) було зафіксовано в районі Рівненського льонокомбінату, а саме: формальдегіду – в 3,3, фенолу – 1,9, сірчистого ангідриду – в 1,3 раза.
    В інших районах міста і прилеглих до полігону селах перевищень ГДКШР не було зафіксовано.
  • А на стан здоров’я людини який вплив це має?
    Варто зазначити, що негативний вплив на людину при перевищенні середньодобових гранично допустимих концентрацій відчувається лише при тривалій протягом кількох місяців дії шкідливих домішок на організм.
    В умовах надзвичайних ситуацій, таких, як ця ж пожежа, наприклад, оцінку рівня безпеки для здоров’я населення (загроза гострих отруєнь, рефлекторних реакцій тощо) проводять за максимально разовими гранично допустимими концентраціями, які в усіх точках, де проводять вимірювання, не перевищують гігієнічних нормативів.
    До речі, що стосується Рівненського сміттєпереробного заводу, то тут окрема тема для актуальної розмови.
    Напередодні цієї події автору цих рядків довелося побувати на цьому першому в Україні підприємстві такого типу, правда, з дещо іншого приводу. Ми мали завдання сфотографувати екологічний та енергоефективний об»єкт, який би привернув увагу світових експертів. Тож за порадою колег з відповідних поважних структур ми вирушили, звичайно ж, у Бармаки.
    Cміттєпереробне підприємство, збудоване ще у  2013 році, нині простоює, як дорога металева бляшанка.
    Тим часом на Рівненщині не вщухає «сміттєва колотнеча». Вияляється, термін експлуатації місцевого  сміттєполігону, де наразі, за підрахунками фахівців, понад 5 мільйонів тонн сміття, вже давно вичерпався.  Та й термін дійсності санітарного паспорта об»єкта закінчився ще минулого року. Тож жителі  навколишніх сіл, а віднедавна і мешканці Рівного відчувають себе просто приреченими. 
    Проблему мав би вирішити сміттєпереробний завод, відкриття якого стало знаковою подією загальнодержавного значення. Але сталося не так, як гадалося…
    Майже 2 роки тому місцеві і всеукраїнські ЗМІ як про справжню сенсацію повідомляли про те, що в Рівному на сміттєзвалищі почали виробляти електроенергію. Це стало можливим завдяки нещодавно побудованій біогазовій станції. Компанія «Укртепло» витратила на її облаштування 20 мільйонів гривень. Монтаж обладнання тривав усього 60 днів.
    Однак необхідний пакет документів через бюрократію довелося збирати 10 місяців.
    Тим часом уже було підраховано, що інвестор уже невдовзі поверне вкладене з лихвою. Адже ресурсів для виробництва на полігоні вистачить на 13 років.
    Про це з неприхованим пафосом розповідали журналістам керівники групи компаній «Укртепло», міста Рівного, Рівненського сміттєзвалища та інші чиновники.
    Ось що тоді сказав, зокрема, засновник групи компаній «Укртепло» Іван Надєїн: «Вартість вкладеного ми плануємо окупити за 3-4 роки. Наша компанія вже має міні-ТЕС, газові установки і близько сотні котелень. Подібні котельні діють у кількох містах України: Житломирі, Києві, Черкасах і Миколаєві. Взагалі, таке обладнання є в Європі на кожному сміттєзвалищі. Наша установка вироблятиме приблизно 500 кВт за годину».
    А ось думка директора КАТП-1728 Ростислава Кралюка, в підпорядкуванні якого перебуває і Рівненське сміттєзвалище: «Періодично у весняно-літній період трапляються пожежі. Горить переважно метан, який постійно накопичується. Під час горіння він забруднює довкілля. Адже у нас захоронрено близько 5-ти мільйонів тонн відходів. Глибина шару залягання сягає до 30-ти метрів. Тому можна лише уявити, які у нас відбуваються процеси. Якщо відкачати газ, то пожежна безпека підвищиться на 50 відсотків».
    У свою чергу, Володимир Хомко тоді заявив: «Інвестор платитиме нам за оренду 200 тисяч гривень за рік. Згідно з договором, за власний кошт вони обладнають на сміттєзвалищі відеоспостереження і встановлять пожежні гідранти.
    Тим часом Рівненський сміттєпереробний завод через півроку після урочистого відкриття припинив свою роботу. Нагадаємо, що збудоване на кошти інвесторів підприємство урочисто відкрили в червні 2013 року. Майже 7 мільйонів євро, витрачених на його зведення, було просто викинуто на сміття… Бо вже у грудні того ж року працівників звільнили, а роботу заводу припинили. Таке благе діло, як переробка сміття, я бачив, як це робиться в Європі. Думав, що це буде постійне робоче місце і прийшов сюди на роботу. А вийшло так, що лише півроку вдалося пропрацювали, – не приховує свого розчарування колишній працівник Рівненського сміттєпереробного заводу Микола Горбачук.
    Тим часом колишній директор заводу Святослав Євтушенко переконаний, що підприємство зупинилося не через чиюсь примху, а саме через нечітке законодавство, яке не дозволяє чітко встановити і затвердити тарифи на переробку відходів. Тариф на переробку затверджується комісією з питань ЖКГ. Однак, іншим законом передбачено, що відповідна комісія затверджує тарифи лише тим підприємствам, ліцензування діяльності яких вона проводить. А переробка і захоронення побутових відходів – це не ліцензійний вид діяльності, – говорить Святослав Євтушенко.
    Абсурд, але виходить, що завод не мав права працювати з дня відкриття. Поновити роботу підприємства можна, але лише тоді, коли відбудуться відповідні зміни в законодавстві.
    А міський голова Рівного Володимир Хомко вважає, що зупинка заводу тягне за собою екологічні та економічні неприємності не лише для обласного центру. Якби ми переробляли сміття, то не платили б податок за розміщення твердих побутових відходів на сміттєзвалищі. А цей податок збільшують чи не щороку. У той же час тариф ми не можемо переглянути, бо не визначено такого порядку, – говорить Володимир Хомко. – Якось я питав про це в керівника главку в міністерстві ЖКГ. Він мені відповів: «Вопрос провис…»
    Отож коли питання вирішиться – невідомо. Адже планувалося, що відповідні законодавчі зміни ратифікує ще цей склад Верховної Ради. Але нині народним обранцям не до цього.
    Тож перший в Україні сміттєпереробний завод, що в селі Бармаки, простоює. А сміття з Рівного і Рівненського району везуть на переповнений сміттєвий полігон. Нерідко цю «чашу» і не лише в Бармаках поповнюють сміттєвози з інших областей.
    Валентин Сімчук

Вас можуть зацікавити такі матеріали