Концерт в додачу до квитка

Анатолій Войтович співає, бо так його душа просить. А коли співає, то ділиться з людьми своєю любов’ю до Творця та України, до усього, що рідне й дороге серцю. Співає всюди – дома й на роботі, у церкві й на районній сцені.
Працює він водієм маршрутки «Дубровиця – Партизанське». Тож в додачу до квитка за проїзд кожен пасажир має в подарунок пісні від водія. Голос у чоловіка пречудовий, сильний і ніжний водночас. Музичний супровід лунає в записі з магнітофону. Та найголовніше, що в його піснях – жива емоція й справжні почуття. Співає він щиро, від душі, тому й торкається його пісня чогось сокровенного.
Мені теж випало їхати цією маршруткою. Заслухалася музикою в салоні. Ще подумала, що ось же, можуть водії музику підібрати, слова з глибоким змістом. І лише в кінці поїздки зрозуміла, що співає… водій.
– Коли не співаю, ловлю себе на думці, що мене якась печаль огортає, – каже Анатолій Михайлович. – І погода якась не така, і люди не так дивляться… Хочеться мені співати. Я себе знайшов у цьому. Це моє. Із піснею й життя інакше.
Анатолій Михайлович народився у селі Селець Дубровицького району. Батько Михайло Павлович викладав трудове навчання у школі, а мама Марія Адамівна працювала в районній лікарні молодшою медсестрою. І тато, й мама співали у сільському хорі. Мали гарні голоси. Батько грав на скрипці.
Талант у Анатолія помітив Іван Пришеднюк, вчитель музики Селецької школи. Саме він вивів семикласника Анатолія на сільську й районну сцену, зробивши його солістом шкільного хору. А в армії Анатолій навчився грати на гітарі.
Отак по життю й крокує пан Анатолій з піснею, радуючи людей та підтримуючи в собі добрий настрій. Разом із дружиною виховують 8 дітей. Старшому Дмитрові – 22 роки. Закінчив музичну школу й Рівненське музучилище. Як і батько, чудово співає. Подарував батькам першу онучку. А найменшому синочкові пана Анатолія, Іллі, лише 2-й рік. І усі діти співають в церкві ХВЄ. Анатолій Михайлович є керівником християнської молоді Дубровицького району та пастирем Церкви християн віри євангельської в селі Лютинськ. Часто дарує свій спів учасникам урочистих подій в районному будинку культури, і зриває в залі просто шквал аплодисментів.
– Пісня додає людині світла й любові в душу, – ділиться роздумами водій-артист. – Пісня з нами в радості і в горі. В ній можна розказати про любов до Бога й до ближнього, до батьків та дітей, коханої людини та рідної землі. Я люблю такі пісні, бо в них є зміст, почуття, вони доносять до людей справжні цінності.
Оксана Слободзян

Вас можуть зацікавити такі матеріали