Вишиванка – наш оберіг

У культурі будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В українців – це вишиванка. В різних частинах України вона має свої неповторні ознаки, а єднає усі вишиванки те, що це найурочистіший святковий одяг. Українці з прадавніх віків оздоблювали вишивкою і свій повсякденний одяг. Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси, міцного здоров’я, щасливої долі, а також своєрідним унікальним кодом українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками.
День вишиванки – поки ще не офіційне народне свято, покликане сприяти єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Він відмічається у третій четвер травня. Свято покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Вже багато років поспіль вся Україна в цей день вдягається у вишитий одяг, створюючи відчуття єдності й причетності до українства. Попри карантин, люди 21 травня вдягнуться у вишиванки. Соцмережі вже розквітли вишиванками. Краса радує й надихає.
Сновидовицький будинок культури, що на Рокитнівщині напередодні свята підбив підсумки конкурсу, оголошеного в групі «Село Сновдовичі» “Я люблю вишиванку”. Переможця визначали за кількістю «лайків» під фото. Ним стала родина Лідії та Віктора Лопугів, які працюють в Українській лісопереробній компанії. Вони отримали подарунок. Спонсором конкурсу стала Сновидовицька сільська рада(голова – Надія Василевич) та приватний підприємець Ніна Лящук.
– Вишиванки для себе та чоловіка вишивала власноруч, – розповідає пані Лідія. – Була така внутрішня потреба – мати вишитий святковий одяг. Це – як гордість за приналежність до нашого великого й багатостраждального народу, як віра в наше відродження.
Навики вишивання жінка перейняла від своєї мами, навчила цьому ремеслу й своїх обох доньок, Наталку та Вікторію. Молодша, Вікторія – студентка Рівненського аграрного коледжу, чудово вишиває бісером, а старша донька допомагала вишити плаття для мами та сорочку для батька. Тож жити нашій вишиванці в усі епохи й часи, якщо традиція незмінно передається в родинах.
Оксана СЛОБОДЗЯН

Вас можуть зацікавити такі матеріали