Коли форт перейде у комунальну власність?

У Дубенському районі неподалік відомого Тараканівського форту під час проведення земляних робіт місцеві жителі виявили 9 мінометних мін часів ІІ-ї світової війни. На місце виїхала група піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС України у Рівненській області. При додатковому обстеженні території сапери виявили ще майже 100 вибухонебезпечних предметів. Весь арсенал знайдених боєприпасів було вивезено і знищено у спеціально відведеному місці. До речі, такі небезпечні знахідки там – не рідкість. Воно й не випадково.
Нагадаємо, Тараканівський форт – не лише важливий оборонний об’єкт, а й архітектурна пам’ятка часів І-ї світової війни. Наразі він знаходиться на балансі Міністерства оборони. Проте його планують включити в структуру Дубенського заповідника, аби область могла вкладати кошти в його розвиток як туристичного об’єкта. Щороку на форті буває до 200 тисяч відвідувачів з різних регіонів України, а також з-за кордону.
Тож цей об’єкт потребує особливої уваги як щодо утримання в належному стані історичних споруд, так і дотримання правил безпеки самими туристами.
І, нарешті, після багаторічних перемовин керівництво Міноборони дало погодження на передачу Тараканівського форту на баланс Рівненської області. Продовжує заступник голови облдержадміністрації Ігор Тимошенко:
– Вчергове звернувшись до Міністерства оборони, цього разу ми отримали від його нового керівництва позитивну відповідь щодо передачі майна разом з частиною земельної ділянки площею 5,5 гектара в державної в обласну комунальну власність.
   
Тараканівський форт – архітерктурна памятка ХІХ століття, розташована неподалік села Тараканів Дубенського району в мальовничій місцевості над рікою Іквою неподалік автотраси Львів-Київ. Після ІІІ-го поділу Польщі наприкінці ХVІІІ століття століття по лінії Збараж-Броди-Берестечко-Сокаль проліг кордон між Російською та Австрійською імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд прийняв рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містом Дубно для захисту залізничної лінії Львів-Київ збудували форт, що згодом став більш відомий як Тараканівський. Форт має форму ромба, зовні оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині розміщена 2-поверхова казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи. Під земляним валом розташовувались житлові, складські і господарські приміщення, штаб коменданта форту. У казематах могло розміщуватися до 1000 осіб. Перші випробування для форту припали під час І-ї світової війни. Руйнування обєктів укріплення розпочалися влітку 1916 року, коли під час Брусиловського прориву російське військо вибило з цих укріплень частини 4-ї австрійської армії. 1920 року кінна армія Семена Будьонного не змогла сходу витіснити поляків з форту.
Під час ІІ-ї світової війни боїв за цю оборонну споруду не було.
У 1965 році міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції: розчистили каземати, виготовили стелажі, двері, провели освітлення… Але надмірна вологість і випаровування не дали можливості зберігати продукти. Штаб Прикарпатського військового округу також робив спробу обладнати там склад. Але від цього теж довелося відмовитися з тієї ж причини.
Тим часом в Україні триває процес інвентаризації пам’яток історії і культури. Відтак відповідні служби регіонів, міст та об»єднаних територіальних громад мають посилити роботу з обліку та інвентаризації пам’яток культурної та історичної спадщини. Адже аналіз проведених перевірок свідчить про загальний недостатній рівень роботи у цьому напрямку.
Наприклад, у Рівненській області нині на державному обліку перебуває 2381 пам’ятка історичної і культурної спадщини. Проте більшість з них не мають балансоутримувачів. А відсутність власника не дає можливості для розвитку цих об’єктів. Тому більшість з них перебуває у занедбаному та аварійному стані.
За словами начальниці обласного управління культури і туризму Любові Романюк, вже розпочато роботу в цьому напрямку. Зокрема, визначено порядок обліку об’єктів історичної і культурної спадщини, прописано процедуру взяття об’єктів на баланс. При формуванні місцевих бюджетів передбачено кошти на їх інвентаризацію і паспортизацію.
– Маємо запобігти руйнації пам’яток історичної і культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики зараз формує оновлений реєстр. Тому слід синхронізувати наші дії, – говорить голова Рівненської облдержадміністрації Віталій Коваль. – Зокрема, на нашому рівні важлива співпраця районів, міст та об»єднаних територіальних громад з управліннями культури і туризму, Держгеокадастру, іншими службами.
Валентин СІМЧУК

Вас можуть зацікавити такі матеріали