Загроза масового скорочення працівників на «Рівнеазоті»

Найбільше підприємство Рівненщини знову в центрі уваги. І вкотре мова йде про те, що, аби вижити в непростих економічних умовах, в які нині поставила держава хімічну промисловість, доводиться скорочувати кадри. Через відміну квот на ввезення російських добрив в Україну, усі вітчизняні хімічні підприємства опинилися перед загрозою зупинки виробництв та звільнення працівників. За підрахунками профспілок та Федерації роботодавців України, перед загрозою звільнення на хімічних підприємствах України опинилися близько 7600 осіб.
Не райдужні перспективи і на ПрАТ «Рівнеазот», адже до кінця року ймовірне звільнення 40 відсотків трудового колективу, а це – 977 працівників.
 На цей непопулярний крок дуже не хотілось би йти, запевняє Голова Правління «Рівнеазот»  Михайло Заблуда, бо якраз підприємство може функціонувати не стільки завдяки грамотному керівництву, а насамперед завдяки професіоналізму фахівців, які безпосередньо випускають добрива. Щоб знайти шляхи вирішення  непростої ситуації на заводі, вчора зібралися на її обговорення адміністрація «Рівнеазоту», профспілкова організація на чолі з головою Миколою Кузнюком, голова Федерації профспілок області Микола Шершун, секретар Рівненської міської ради Сергій Паладійчук, представники обласного центру зайнятості.
«Перешкоджати розвитку хімічної промисловості – це злочин». Це основна теза, яку висловив Михайло Заблуда, виступаючи перед підлеглими.
– Прикро, але наші чисельні звернення до Прем’єр-Міністра України із закликами до діалогу залишаються без відповідей. Ми лише вимагали й вимагаємо забезпечити умови завантаження  наших виробничих потужностей для збільшення внутрішнього виробництва та надати нам можливість зберегти робочі місця. Українські підприємства з виробництва мінеральних добрив, працюючи на повну потужність, спроможні виробити 5 млн тонн азотних добрив на рік за потреби України – 4,5 млн тонн. Щоб уникнути монополії українських виробників, можна віддати іноземним виробникам четверту частину необхідних обсягів. Це було б справедливо по відношенню до вітчизняного виробника. А так нас постійно ставлять у такі умови, що наша продукція на ринку стає неконкурентоспроможною. Тому така політика видається вкрай нерозумною, оскільки відомо, що добре розвинена хімічна промисловість – ознака заможної держави (як приклад – Німеччина). А  нас немовби хочуть «дотиснути»,  вкотре ставлячи перед вибором: або припинити своє існування, що нечувано, або спробувати утриматися на плаву. Для цього ж ми маємо пожертвувати своїми працівниками. І знову ж це не вирішення ситуації, адже брак кадрів гальмуватиме виробничі процеси. Тому-то адміністрація у першу чергу чекає підтримки від влади, адже усім відомо, що якщо наш завод вкотре зупиниться, то міський і районний бюджети втратять мільйони гривень надходжень, які могли б піти на розвиток соціально важливих об’єктів краю.
Михайла Заблуду підтримав і секретар Рівненської міської ради Сергій Паладійчук:
– Безперечно, збій у роботі такого промислового гіганта як «Рівнеазот» точно вплине на економіку міста. Не тільки з огляду того, що припиняться податкові надходження, а й тому, що з’явиться величезна кількість безробітних у разі скорочення на підприємстві. Я пропоную адміністрації та профспілковому комітету сформулювати свої пропозиції вирішення проблеми, а міська рада Рівного складе відповідні звернення до Президента, Верховної  Ради та Кабінету міністрів. Також вас повинна підтримати й Рівненська районна рада. Однозначно, скласти руки, змиритися з ситуацією не має права ніхто: ані місцева влада, ані керівництво заводу, ані колектив підприємства. Адже, подумавши логічно, ми приходимо до висновку, що звільненням людей проблему не вирішити. Потрібно міняти загальнодержавну політику щодо даної галузі. Тож  обґрунтовані пропозиції фахівців, які безпосередньо працюють в цьому напрямку, необхідно вкотре представити центральній владі.
Допомогти захистити інтереси працівників «Рівнеазоту» пообіцяв і голова Федерації профспілок області Микола Шершун. Він нагадав, що завдяки профспілковим організаціям вдалося відкликати законопроект «Про працю», який би порушував права найманого працівника. Тож, за словами Миколи Шершуна, якби цей закон був прийнятий, з людьми, які нині під загрозою звільнення, ніхто б не рахувався, а тим паче не радився б, як спільно вирішити проблему. Тому-то у профспілок краю є усі важелі впливу, аби спробувати захистити інтереси колективу «Рівнеазоту». Зокрема обласна Федерація профспілок спільно з Федерацією профспілок України готові розробити подальший план дій для колективу заводу.
– У профспілок є великий досвід захисту інтересів працівників. Писати звернення та листи – замало. Треба переходити до конкретних дій і відстоювати свої права. Це нормальна та дієва світова практика, – запевнив Микола Шершун.
А тим часом працівники «Рівнеазоту» обговорюють можливість попереджувальних акції під стінами облдержадміністрації, Кабміну тощо.
Тож залишається чекати реакції від Президента та Уряду. Сподіваймося, що їх рішення будуть конструктивними: промисловий гігант не припинить своєї діяльності, а багатотисячний колектив  не буде під загрозою звільнення.
Анна ЛЕГКА