Олександр НАБОЧУК: «Якісна освіта та об’єднана громада – запорука успіху держави»

«Війну виграють не генерали, війну виграють шкільні вчителі…»
За останні шість років освітня галузь у Рівненському районі кардинально змінилася. Реорганізовано навчальні заклади, впроваджено нову українську школу (далі – НУШ), збудовано або реконструйовано школи, садочки, спортивні майданчики, а дітей на уроки довозять нові автобуси. Окрім того, отримала підтримку та успішно впроваджена децентралізація освітньої сфери.
Однак, це сьогодні вже можна говорити про успіх реформи, та коли все розпочиналося, традиційно, у змін були свої прихильник та противники.
Про реформи, розвиток та стан освітньої сфери у Рівненському районі та області ми поспілкувалися із Олександром Набочуком – освітянином, педагогом, депутатом Рівненської районної ради, донедавна очільником відділу освіти району, тепер – в.о начальника управління освіти Рівненської ОДА.
Його педагогічна кар’єра розпочалася, ще коли пан Олександр навчався на старших курсах університету. А уже в 22 роки він став наймолодшим успішним директором в Україні.
– Пане Олександре, розкажіть про ваше директорство у такому досить юному віці?
– Так, є що згадати. Мені здається, це була ще та пригода ( ред. – сміється). Тоді Шпанівська школа була дев’ятирічкою, а навчальний процес відбувався у старенькому приміщенні. Стояла велика проблема зі зменшенням кількості учнів, яких батьки переводили на навчання в Рівне. І знову ж, найперше, через умови, в яких дітям доводилося вчитися. Надії на те, що з довгобуду, який ще 80-х роках було зведено у селі, колись виросте школа у більшості вже не було. Однак, ситуація вимагала негайних та радикальних рішень. Ми вирішили відбудувати навчальний заклад. Для довідки, на момент початку робіт ми мали недобудоване приміщення, в якому ще 25 років тому було залито фундамент, зведено коробку і накрито шифером.
Скажу відверто: в ідею повірило не багато. Довелося постукати не в одні двері, переконати та довести важливість мети не одній людині. Коли я говорив з представниками влади різних рівнів про добудову школи, з мене відверто сміялися. Мовляв: «Тут такий відтік школярів у місто, Олександре Юрійовичу, про яке будівництво ти говориш?». Тому були у нас і мітинги з вимогами підтримки будівництва школи. Велике значення мало те, що колектив закладу та батьки школярів теж виступали «за» добудову нової школи. Тож тривалі перемовини з владою принесли результат.
У 2008-му Рівненська обласна рада, Рівненська районна рада, а згодом і Кабмін виділили на будівництво школи майже 8 мільйонів гривень! Коли зайшла мова про «переїзд» вчителів у нову школу, вони самі до кінця не могли повірити у це. У новій просторій школі розпочали навчання старші класи. Далі, у 2011 році ми реорганізували школу. І після того вперше в історії навчального закладу – набрали 10-й клас! Завдяки співпраці з усіма рівнями влади – нам допомагали і народні депутати України, і керівники району – у 2017 році було урочисто відкрито нову школу в Шпанові. Мрія стала реальністю!
– Ми уже згадували, що вас називають реформатором освіти у Рівненському районі. Розкажіть, як це не бути «типовим» чиновником, а працювати на користь громади?
– Точно скажу, що, коли у2014 році мене призначили на посаду начальника відділу освіти Рівненської РДА роботи було дуже багато. Перед собою я ставив мету – зробити освіту в районі якісною, а навчальні заклади сучасними та комфортними. Тут не аби яке значення мали кроки реорганізації та оптимізації закладів освіти. Відразу зазначу, що у Рівненському районі ми не закрили жодного навчального закладу. Однак, робота із реорганізації малокомплектних шкіл була вкрай складною. На жаль, «реорганізація та оптимізація» у багатьох асоціювалася із закриттям та занепадом. Перш, ніж розпочинати процес, ми налагоджували комунікацію з місцевим населенням. Їздили по селах, розповідали людям про успішне перетворення шкіл. Та все ж, не завжди вдавалося уникнути довгих перемовин та протистоянь батьків. Тоді останнім аргументом було наочно показати людям результат реорганізації – облаштовані на базі старих навчальних закладів дитсадки.
Загалом, першим проєктом був навчальний заклад в Бармаках. Стареньку школу, в якій працювало четверо вчителів та навчалося четверо учнів, перетворили у новий дитсадок. Придбали шкільний автобус, і діти їздять на навчання у Великий Житин. Оптимізація торкнулася навчальних закладів і в селах Загороща, Рубче, Милостів, Волошки, Нова Українка. Там ми відкрили нові ДНЗ і групи для дошкільнят. Загалом, у реконструкцію кожного закладу було вкладено не менше мільйона гривень зекономлених шляхом реорганізації коштів. Разом із тим було побудовано нові приміщення дитсадків у с.Обарів та с.Оржів.
Плюс до того, оптимізація мережі навчальних закладів передбачала створення опорних шкіл та філій, і закупівлю автобусів. За цей період створили 5 опорних шкіл та придбали автобуси для навчальних закладів у таких селах району: Олександрія, Котів, Великий Житин, Корнин, Дядьковичі, Городок, Жобрин, Велика Омеляна, Малий Шпаків, Шпанів. Цьогоріч буде закуплено автобуси для дітей з Колоденки та Великого Олексину.
У цей період ми активно підтримали державне реформування освіти. Зокрема, запроваджували Нову українську школу не одні з перших в районі чи області, а в країні. Великоомелянський НВК «школа-гімназія» увійшов до 100 шкіл України з впровадження у 2017 році пілотного проєкту НУШ. Ми руйнували стереотипи, що школа – це нудно і нецікаво, і завдяки реформі освіти облаштовували Новий освітній простір. Треба було бачити очі школяриків, які після канікул вперше заходили в оновлений клас! А ще у більшому захопленні були та лишаються батьки.
Окрім того, ми активно працювали над створення комфортних умов для усіх учасників освітнього процесу. Щороку робили ремонти навчальних закладах, в усіх школах району за цей час було обладнано внутрішні вбиральні і втілено низку заходів з енергозбереження. На черзі будівництво з нуля нових дитсадків – у Великому Олексині, Шпанові та Колоденці. Роботи знову ж ще дуже багато, однак процес запущено, і я впевнений, що мої колеги не будуть сходити із цього шляху.
Серед іншого, однією зі своїй найбільших перемог вважаю підтримку та розвиток «Пласту» у Рівненському районі. Якщо знову повернутися до теми реорганізації, то саме на базі школи у Волошках було відкрито першу в Україні пластову оселю,яка діяла в системі освіти та стала успішним прикладом для інших закладів такого типу. Також реалізовано унікальний проект функціонування пластових гуртків у школах району. Я і досі маю амбітну мрію, аби у кожному селі Рівненського району були пластуни. Адже, метою пласту є формування доброго громадянина, який любить свою країну, шанує батьків, вірить у Бога та робить добрі справи.
Важливою ланкою нововведень, я вважаю, є запровадження у школах району уроків Християнської етики.
– Окрім роботи в освітній сфері, ви також депутат районної ради. Розкажіть про вашу депутатську діяльність?
– У роботі ради пріоритетним напрямком для мене лишається гуманітарна сфера. Але це не означає, що я стою осторонь інших сфер життя району. Наразі на Рівненщині активно впроваджується реформа децентралізації, і у Рівненському району уже створено 6 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Як на мене, саме ця реформа дає можливість ефективно розвивати громади та максимально залучати місцевих мешканців у розбудову ОТГ. На прикладі Шпанівської об’єднаної громади, можу розповісти про успішні кейси, які приносить децентралізація. Як житель Шпанова, беру активну участь у побудові громади, її органів управлінь, структур, реалізації низки проектів. За два роки існування Шпанівської ОТГ створено добровільну пожежно-рятувальну команду та реконструйовано для пожежників приміщення автомобільного гаража, відкрито інклюзивно-ресурсний центр у реконструйованих сучасних приміщеннях, побудовано 2 міні-футбольних поля зі штучним покриттям, відкрито першу школу мистецтв у ОТГ, запроваджено програму громадського бюджету та інше. Особисто для мене у пріоритеті аби для кожної дитини району були доступними усі освітні послуги.
Одним із найважливіших напрямків розвитку громади – є побудова нових якісних доріг. Саме Шпанівська громада може говорити про це, наразі відремонтовано та побудовано 20 об’єктрів твердого дорожнього покриття саме по сільських дорогах.
Наразі працюємо над розвитком місцевого туризму. Зараз відновлюємо та облагороджуємо прилеглу територію старого джерела біля села. Впевнений, ця місцина стане улюбленою зоною відпочинку для багатьох. Також, маємо зараз гарну ідею по відновленню місцевого ставка. Наразі розробляємо проект, за яким хочемо заглибити водойму, встановити шлюзи та облаштувати пляжну зону для відпочинку. Важливим моментом є те, що місцеві мешканці спільно працюють над розвитком своєї громади. Неодноразово, коли організовував толоки відгукувалося дуже багато краян. Саме спільною працею нам вдалося зробити у селі тренажерний зал, встановити дитячі майданчики, зробити волейбольне поле. Дуже приємно, що багато справ ми робимо разом із моїми сусідами із вулиці. Так ми спільно облаштували дитячий та волейбольне майданчики. І що особливо тішить, що щоразу на толоки чи нове будівництво приходить все більше людей.
– Уже майже пів року ви виконуєте обов’язки начальника управління освіти Рівненської ОДА. Як ви можете оцінити стан освітньої галузі в області?
– Початок роботи на новій посаді співпав зі складним періодом не лише для освітян, а й для кожного із нас. Мова, звісно, про карантинні заходи через поширення коронавірусної інфекції. Виклик, який пережили цьогоріч усі навчальні заклади, змусив переосмислити весь освітній процес. Однак, мушу сказати, що освітня система області має вкрай низьку здатність до структурних чи кардинальних реформ. Вона, на жаль, не може швидко та якісно реагувати на зміни, навіть ті, що передбачені державою. Однією із причин такого стану вбачаю у нещадній бюрократизації освітньої галузі, яка роками посилювалася. Вважаю, що у сучасних умовах ми маємо робити якісні зміни через практичні підходи до вирішення питань.
Більшість успішних держав стали такими, бо приділяли важливе значення розвитку освіти науки та гуманітарної сфери загалом. В нас же ця галузь фінансується та підтримується за залишковим принципом та і ті здорові починання які є часто зводяться нанівець бюрократичною машиною. Маємо змінити цю ситуацію – і вже змінюємо.
Богдан АНДРІЇВ

Вас можуть зацікавити такі матеріали