Синдром нафтобази

Десять років тому Клевань вирував протестними громадськими акціями, спрямованими проти спорудження в районі залізничного вокзалу потенційно небезпечного об’єкту – нафтобази. З роками ця проблема, як нині кажуть, «устаканилась», тобто переросла у в’яло-пливучий заскорублий процес. Нафтобаза наразі існує, і що на ній зараз робиться, вкрито туманом.

На початку лютого цього року у соцмережах з’явилося оголошення про зібрання в селищній раді громади Клеваня з приводу перспективи спорудження у містечку теплоелектростанції потужністю 3 мегават. Громадські активісти містечка розцінили таку перспективу як нову місцеву «хіросіму».

Клеванські громадські активісти, навчені сумнозвісним «нафтобазівським» досвідом, вирішили задушити «гідру у зародку». Приводом послужило рішення сесії Клеванської селищної ради № 82 від 12 січня ц.р. «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території». Його перший пункт звучить так: «Дати дозвіл на розроблення детального плану території для будівництва та обслуговування теплової електростанції потужністю 3 мВт по вулиці Космонавтів в смт Клевань».

Напередодні зібрання громади у Клеванській селищній раді ініціативна група поширила серед мешканців Звернення виборців до Клеванського селищного голови і депутатів. Подібна манера, звичайно, дуже «зближує» співрозмовників.

Прокоментувати ситуація, яка склалася, я звернувся до Вікторії Гребінець – відомої у Клевані громадської активістки та одного з ініціаторів збору підписів під Зверненням виборців. Суть відповіді Вікторії Федорівни можна звести до слів:

– На наше переконання, і як того вимагає законодавство щодо будівництва об’єктів підвищеної небезпеки, спочатку слід було отримати від інвестора і опублікувати в місцевій пресі його заяву про наміри із зазначенням усієї інформації щодо викидів забруднюючих речовин; призначити громадські слухання з обговорення цього питання, і лише після цього, тобто, врахувавши думку всієї громади, приймати на сесії рішення про початок процесу вироблення необхідної документації і спорудження об’єкту.

Зібрання 5 лютого у кабінеті селищного голови Дмитра Жовтянського нагадувало нашу типову вітчизняну п’єсу під назвою «Я тебе не чую, а ти мене теж». Своє бачення ситуації Дмитро Жовтянський висловив наступним чином:

– Деякі наші депутати стверджують, що нібито не знали, за яке рішення вони проголосували на сесії 12 січня. Це не правда. Напередодні сесії на спільному засіданні депутатських комісій виступав представник інвестора і детально розповідав, якою має бути майбутня ТЕС. Ключові моменти такі: для її розміщення необхідна земельна ділянка площею до 5 гектарів; електростанція працюватиме на імпортному високотехнологічному німецькому обладнанні. У якості палива передбачено використовувати відходи деревообробки, тобто тирсу. В Клеванській ОТГ такі відходи є. ТЕС було заплановано зводити у рамках відповідної держпрограми, розрахованої до кінця 2019 року. Селищна рада протягом двох років, у разі погодження будівництва громадою, мала би не менше одного мільйона гривень орендної плати за земельну ділянку. А у разі уведення об’єкта в дію – додаткові 130 робочих місць.

Після всіх цих подій депутати Клеванської об’єднаної громади на своїй сесії, яка відбулася 27 лютого, попереднє своє рішення від 12 січня ц.р. скасували.

Завершити хочу такою тезою, для когось, може, і спірною. Клеванській ОТГ лише 100 днів. Початок її діяльності з гострих дискусій, а, точніше, зі сварок, – не дуже вдалий старт. Пора, нарешті, вчитися діалогу, неупереджено шукати виважені рішення, не насолоджуватися своїм «я» і глибиною глибин власних думок і суджень. Бо громада – це, все ж таки, «ми», а значить потенційно велика сила.

Віктор ПАРФЕНЮК