Точка зору

Як вирішити проблеми

незаконного видобутку бурштину-сирцю

Сучасний стан злочинності характеризується збільшенням рівня корисливих посягань, у тому числі і на державні природні об’єкти. Як свідчать офіційні статистичні дані, за останні роки кількість зареєстрованих злочинів, пов’язаних із незаконним видобутком корисних копалин загальнодержавного значення, значно зросла. На сьогоднішній день на території Житомирської, Рівненської, Волинської областей особливої гостроти набула проблема несанкціонованого видобутку бурштину-сирцю. Тому нині актуальним є питання розроблення конструктивних профілактичних заходів та розробки методики правового, науково-методичного й експертно-криміналістичного забезпечення розслідування незаконного видобутку «сонячного каменю» – бурштину на Поліссі з метою усунення основних причин, ризиків та умов, які сприяють скоєнню таких злочинів.

Слід зазначити, що в газеті «Юридичний вісник України» у 2015 році ці питання вже були предметом спеціального наукового дослідження.

Результати даної публікації лягли в основу формування наукової теми «Бурштинова» злочинність: особливості методики пізнання, доказування, розслідування», яка активно розробляється вченими, студентами Київського університету права НАН України та практикуючими юристами.

І на цьому напрямку вже розроблені відповідні пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення законодавчого й експертно-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним видобутком «сонячного каменю».

У ході дослідження встановлено, і слідча практика це підтверджує, що бурштинова мафія щорічно видобуває десятки тонн «сонячного каміння» й отримує за це мільйони доларів. Крім того, в ЗМІ часто повідомляється про сенсаційні новини вилучення значних обсягів незаконно видобутого бурштину, які здійснюють правоохоронні органи. Так, наприклад, вказувалося, що в липні 2016 року під час проведення спеціальної операції й обшуків на Рівненщині у справі про незаконний видобуток бурштину вилучено понад 160 тисяч доларів, 4,7 тисяч євро та 94,5 тисяч гривень, а також 1,5 тонни бурштину.

Автор даної статті Костянтин Юрченко зазначає, що згідно орієнтовних цін найбільшої в світі бурштинової біржі в Гданську (Польща) за фракції вагою від 2 до 5 грам дають 350-500 доларів за кілограм. А фракції від 100 до 200 грам коштує вже 4-5 тисячі доларів.

Крім того, за неофіційними приблизними даними на біржі в Гданську щороку продавалося 20-30 тонн бурштину українського походження. Водночас протягом 2016 – 2017 років там на третину обвалилися ціни, що непрямо свідчить про збільшення обсягів нелегального видобутку бурштину, в тому числі, і в Україні (ЮВУ 2015, № 31–31).

Провівши системний консолідований аналіз нелегального видобутку «сонячного каменю» й незаконного продажу бурштину на європейських і світових біржах, дослідники звертають особливу увагу на актуальність даної проблематики й необхідність її наукового осмислення на основі узагальнення слідчої і судової практики. Розглянемо ці аспекти більш детально.

Промисловий видобуток бурштину в Україні

Рівненщина – єдина область в Україні, яка має три розвідані родовища бурштину: Клесівське в Сарненському, Вільне у Дубровицькому, та «Володимирець Східний» у Володимирецькому районах, запаси яких становлять понад 128 тонн. Два з них експлуатуються. Це – Клесівське родовище (ділянка «Пугач») розробляється ДП «Бурштин України», «Володимирець Східний» – ТОВ «Центр «Сонячне ремесло». Офіційний видобуток бурштину за минулий рік становив 4,5 тонни (тоді як незаконним варварським шляхом копачі видобувають до 300 тонн у рік). Потенційні запаси бурштину в області значно більші. За результатами пошуково-оцінювальних робіт прогнозні ресурси бурштину в Дубровицькому, Сарненському, та Володимирецькому районах становлять більше 1400 тонн.

Протяггом 2016-2017 років промисловим способом офіційно на законному рівні бурштин видобувається 8 підприємствами, які офіційно у встановлені законодавством про надра процедури отримали спеціальні дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки бурштину на території Житомирської (ТОВ «Райт Солюшн», ТОВ «Амбер Холдинг», ТОВ «Компанія «Надра з Галиччини», ТОВ «Екологічні стандарти та будівництво»), Рівненської (ТОВ «Інклюз-8», ТОВ «Ред.Мет», ТОВ «Санкамян»), Волинської (Комунальне підприємство «Вольньприродресурс») областей, що були погоджені відповідними рішеннями обласних рад. Ця процедура здійснюється за допомогою спеціального обладнання, пристроїв і механізмів відповідно до державних стандартів та потреб державного замовлення.

Водночас неофіційна статистика свідчить, що крім того, на цих теренах процвітає приватна комерційно-злочинна «старательна» діяльність. І можна скільки завгодно відсилати в «бурштинові» регіони підрозділи правоохоронців, влаштовувати показові рейди й навіть затримувати силовиків, які «кришують» надприбутковий бізнес, це нічого не дасть до тих пір, доки рентабельна законна діяльність не витіснить масові прояви сьогоднішньої лихоманки. А без прийняття відповідного законодавства цій лихоманці просто немає альтернативи. Незаконне видобування бурштину здійснюється ручним і гідро-механізованим способам в закритих місцевостях (лісах, посадках), віддалених від населених пунктів, в умовах бездоріжжя, що не дозволяє забезпечити надійну охорону родовищ від пограбування.

Одним зі шляхів виходу із цієї ситуації є саме легалізація підприємницької діяльності з видобуванням бурштину окремими громадянами, старательськими артілями, іншими підприємницькими структурами.

Слідча статистика свідчить

Відомо, що протягом 2016-2017 років, з метою здійснення відповідних заходів із питань запобігання та протидії незаконному видобутку бурштину, Державною екологічною інспекцією у Рівненській області в межах 19 кримінальних проваджень складено 132 протоколи про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності приблизно 1052 фізичних та юридичних осіб та накладено штрафів на загальну суму 220 439тисяч гривень.

Наслідками незаконної діяльності при видобутку бурштину є псування земель, та знищення або пошкодження дерев, зокрема з початку 2015 року при незаконному видобутку бурштину державі було нанесено шкоду на загальну суму 1 млн. 666 030 тисяч гривень

У період з 2016 по 2017 рр. слідчими підрозділами ГУНП в Рівненській області внесено відомості до ЄРДР про 497 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 198, 240КК України. За результатами досудового розслідування у вказаний період для розгляду до місцевих судів скеровано 92 обвинувальних актів, працівниками поліції вилучено майже 3т314 кг 472 г бурштину, 396 мотопомп та 154 транспортних засобів, які використовувалися як знаряддя для протиправного промислу.

Правове регулювання користування надрами та видобутку бурштину

Слід відзначити, що Верховна Рада України вже ухвалила в першому читанні проект Закону України № 1351-1 «Про видобування та реалізацію бурштину». Тож є сподівання, що прийняття цього законопроекту в цілому дозволить знизити криміногенну обстановку, пов’язану з незаконним видобутком бурштину в районах Житомирської, Рівненської і Волинської областей, оскільки сприятиме розробці прозорого механізму правового регулювання діяльності з видобутку та реалізації «сонячного каменя».

Законопроект пропонує врегулювати особливості видобутку, реалізації бурштину на бурштиновій біржі й дозволити місцевій владі надавати в постійне користування для видобутку бурштину земельні лісові ділянки, які знаходяться в держвласності на відповідній території, а також у межах міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення , надати їм право припиняти ці дозволи.

Висновки, пропозиції, рекомендації

В умовах сьогодення органи державної влади зобов’язані розробити концепцію легального видобутку бурштину й здійснити відповідні заходи щодо запобігання і протидії незаконного його добування. А для цього необхідно здійснити наступні заходи:

по-перше, до прийняття відповідного законодавства й набрання ним чинності, необхідно здійснювати комплекс профілактичних заходів для недопущення «чорного» бурштинового ланцюга;

по-друге, вже зараз запровадити певний спрощений податковий облік у цій сфері, щоб «старателі» могли сплачувати податки;

по-третє, проводити навчання й роз’яснювальну роботу, аби мінімізувати негативні екологічні наслідки видобутку бурштину;

по-четверте, доручити науково-дослідним установам розробити спеціальну методику науково-методичного забезпечення особливостей розслідування цього нового виду злочинів.

по-п’яте, необхідно на достатньому рівні забезпечити інвестиційні вкладення в розвиток гірничодобувних підприємств, розвідку та освоєння нових родовищ корисних копалин в тому числі бурштину;

по-шосте, органам державної влади необхідно забезпечити достатнє фінансування прикладних наукових досліджень, спрямованих на вивчення та розробку корисних копалин Рівненщини.

На розробку нових законопроектів і їх (не)схвалення відтепер підуть щонайменше місяці, або сотні мільйонів доларів, які так і не потраплять до державного бюджету. Тож під прикриттям вдосконалення норм законодавства державу вкотре позбавляють великого грошового ресурсу, який оминає казну лише через те, що ми не вміємо й не хочемо цивілізовано організувати процес видобутку бурштину на своїй території.

З метою поліпшення взаємодії правоохоронних органів у запобіганні незаконному видобуванню бурштину необхідно докорінно змінити підхід відповідних служб до проблеми, зокрема – не як статистичної одиниці звіту про діяльність правоохоронних органів, а як до нагальної проблеми, яка вже неодноразово порушувалося ВРУ, КМУ, Президентом України. На рівні спільних наказів або під координацією органів прокуратури потрібно виробити механізм обміну інформацією між відповідними підрозділами Національної поліції, Нацгвардії, Держекоінспекції, та підрозділами СБУ, які здійснюють боротьбу з контрабандою, оскільки переважна більшість незаконно добутого бурштину потрапляє саме за кордон.

Богдан КАРПОВЕЦЬ,

аналітик Інтелектуального форуму «Єдина Європа». Практикуючий юрист.

Петро БІЛЕНЧУК,

науковий керівник, професор сектора інтелектуальної власності та інноваційних технологій кафедри цивільного та трудового права Київського університету права НАН України

 

 

«Я вожу пасажирів за свої гроші»

Мені соромно – я за 45 років праці в двох державах (СРСР та незалежній Україні) не зумів заробити на власний автомобіль. Тому їжджу маршрутками. Для таких, як я, передбачено пільговий проїзд у маршрутному таксі (де 2 чи 4 місця). Мені соромно вдруге, коли я іноді запитую: чи можна проїхати безкоштовно з пенсійним посвідченням. Зізнаюсь чесно, це буває рідко, але буває. Таку преамбулу написав, бо таких, як я у Рівному десятки тисяч людей.

А тепер по суті справи. До зупинки біля магазину «Океан», що поряд із центральним ринком, де пасажирам важко добратися до  ранспорту через нелегальних продавців різного товару, в тім числі продуктів, під’їхала маршрутка № 37. Вийшло з неї 4 чи 5 пасажирів, в салоні залишилось всього 2. При вході до транспортного засобу одна літня жінка запитує водія: чи можна проїхати безкоштовно з посвідченням.

«Ні!», – зпередсердя вигукнув власник керма і миттю зачинив двері. Починаю махати руками, аби зупинився. В дзеркало водій, очевидно, побачив моє бажання курсувати разом з ним, тож призупинився і відчинив двері. Не втримуюсь і запитую: «Чому ви так швидко зачиняєте двері, що пасажири не встигли зайти у салон?»

«А ви де були? Хіба на зупинці?», – парирує водій. «Звичайно, на зупинці. Я чув, як ви відмовили жінці проїхати безкоштовно. Хоча ось лежать ваші таблички на безкоштовний проїзд». «Набридло! Я за свої гроші вожу пасажирів». «Ви зрозумійте, не ми придумали правила. І якщо людина пропрацювала 40 років, є пенсіонером чи інвалідом, то закон забезпечує їй безкоштовний проїзд». «Всі ви знаєте свої права. А як вижити у такій ситуації?»

Прекрасно розумію цього пана за кермом. Бо мій брат також водій і іноді скаржиться, як йому доводиться самому купувати і дизпаливо, і всі деталі за власні кошти. Однак нерви мої не залізні. Тому записую прізвища водіїв, які обслуговують даний транспортний засіб. Вони починаються на літери Г і Я. Не оприлюднюю їх, бо не впевнений, що за кермом саме хтось зі них і чому читачі мають знати прізвище іншого, якого тут немає?

Виходячи з маршрутки, залишаю своїх кровних 5 гривень (а це півбуханки хліба) і пробую дякувати. Водій навздогін знову сердито: «Все записали? Не треба мені ваші гроші. Ви знаєте свої права. Побули б на моєму місці. Я вожу пасажирів за свої гроші».

Щось доводити водієві даремно, тож виходжу з гірким осадом і записую номер ВК 01-24 АА.

День вдався. Але цього могло і не бути. Якби в нас не видумували велосипед і зробили все так, як це є у цивілізованому світі. По-перше, припинити приниження обох сторін – водія і пасажирів можна простим способом. Кошти, які нібито закладаються для власників маршруток для компенсації пільговиків, що може бути корупційною схемою, віддати одразу в руки пільговиків. Тобто добавити до їхньої пенсії певну суму. І це вже справа кожного, хто як і чим буде їздити. По-друге, в Європі подібних маршруток зовсім обмаль, бо їздять там в містах тролейбуси та великі автобуси, де одразу вміщається у 4-5 разів більше пасажирів, ніж у маршрутних таксі. У часи пік у Рівному проїхати дуже важко. Та коли транспорту для перевезення пасажирів буде у чотири рази менше, то і звільниться територія доріг. Чому ж нам не йти європейським стандартним шляхом? А тому, що за цими маршрутками стоять зацікавлені особи, які збирають лише вершки, залишивши водіям і пасажирам ненависть один до одного.

В Україні триває акція «Перевізник». Смішно дивитися по телевізору, як журналістка знайшла таке порушення, як зашальовані фанерою двері. У нас їздять, як правило, списані з-за кордону транспортні засоби, або ж наші не комфортабельні «Богдани». Панове журналісти – копніть глибше. Давайте на Всеукраїнському рівні запропонуймо позбутися хламу і прийняти державну програму, у якій передбачити сучасні комфортабельні автобуси, які би возили пасажирів. А ще звільніть людей від непотрібних пільг, віддайте їм їхнє в конкретні руки.

Тарас НЕМЕД